Христос хотів помолитися наодинці. Ні спільна, ні особиста молитва не могли врятувати Його від смерті, а учнів від зради, але допомагали гідно пройти майбутні випробування. Христос відчував наближення смерті й потребував підтримки близьких людей. Він узяв із Собою улюблених учнів - Петра, Якова та Івана і віддалився з ними від гурту апостолів. Залишившись наодинці з найближчими людьми, у страшенному сум'ятті та смутку Ісус відкрився перед ними: Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі мною! Христос не просив у людей допомоги, але як людина потребував їхньої присутності. Учні не розуміли, що діялося з Христом, адже ніколи Його таким не бачили. Фанатично віддані своєму Вчителю, вони не йняли віри, що Він може бути таким слабким та вразливим. Побачивши, що учні Його не розуміють, Ісус не бажав їх більше засмучувати. Він пройшов трохи далі, упав долілиць і на самоті почав молився Своєму Отцю: - Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти!
Д. Таргонський, (Тернопіль: Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Володимира, 2025), С.327