І що ж далі? Дій відповідно до своєї ухвали. Дій як хоробра людина. І тут ми доходимо до настільки простої речі, що її буває легко випустити з огляду: те, як ти дієш, визначатиме те, як ти почуваєшся. Ти дієш хоробро - й негайно всі твої страхи починають зіщулюватися та маліти, а ти сам потроху зростаєш.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Мета життя це не уникання боротьби, а участь у правильних битвах; не уникання турбот, а змога піклуватися про правильні речі; не відсутність у житті страхів, а протистояння вартому уваги страхові, з усією силою та пристрастю, на яку ми здатні.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Звичайно, страх не може автоматично породжувати хоробрість. Травма не обов'язково спричиняє інсайти. Труднощі не завжди роблять нас кращими. Біль може зламати нас або ж зробити мудрішими. Страждання може нас зруйнувати або навпаки зміцнити. Страх здатен як поставити нас на коліна, так і зробити хоробрішими. І тільки стійкість має значення, бо саме вона визначає результат.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Стійкість — це чеснота, котра надає людям силу вистояти в тяжкі часи й допомагає стати кращими. Нікому не вдається уникнути болю, страху та страждання. Проте з болю може народитися мудрість, зі страху може народитися хоробрість, зі страждання може народитися внутрішня міць якщо нам притаманна чеснота стійкості.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Чиста любов, що не породжує страху, - це любов одностороння, яка не залежить від взаємності й не очікує нічого в обмін; вона дає безумовну благодать незалежно від того, чи отримає щось у відповідь. Це любов без будь-яких очікувань і маніпуляцій. Вона одностороння і нічого не очікує у відповідь. Вона продовжує дарувати і прощати. Вона безкорисливо жертовна і виливається зсередини, не очікуючи винагороди чи віддачі.
— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ
Період Стіни – час глибокого відчуття роботи Бога в нас, і водночас ми не в змозі її описати. Ми входимо в Стіну зі страхом і трепетом, та починаємо менше боятись самого страху, бо Бог нас веде. Ми на святій землі. Це осьовий момент, коли нас тягне підкоритись, знаючи, що це нелегко, але варте того. Ми вмираємо для себе, і чекаємо на своє нове народження.
— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож
Страх безсоння призводить до гiперiнтенції заснути, яка, своєю чергою, заважає пацієнту поринути в сон. Щоб подолати цей страх, я зазвичай раджу пацієнтам не намагатися заснути, а радше чинити навпаки - не спати якнайдовше. Іншими словами, гіперінтенцію заснути, яка викликає тривожне передчуття, що цього зробити не вдасться, витісняє парадоксальний намір не заснути, невдовзі за яким приходить сон.
— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі
Логотерапія засновує свої технiки, названi «парадоксальними намірами», на тому подвійному фактi, що страх спричиняє те, чого людина боїться, а гiперінтенцiя унеможливлює те, чого вона бажає. Я описав парадоксальнi наміри німецькою ще в 1939 році. Згiдно з цією методикою пацієнту з фобією пропонують хоча б на мить запрагнути того, чого він боїться.
— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі
«Бажання - це батько думки» іншим: «Страх - це мати події.»
— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі