Люди зазвичай переконують інших бути чесними одним із типових способів: «Якщо брехатимеш, прогнівиш Бога і розлютиш людей», або: »Якщо брехатимеш, станеш, як ті жахливі люди, що постійно брешуть, а ти ж хочеш бути кращим за них!» Що заохочують такі методи? Людину закликають змінити поведінку зі страху покарання («прогнівиш Бога») або з гордині («будеш схожий на мерзенного брехуна; ти ж не хочеш бути таким»). І страх покарання, і гординя по суті не що інше, як зосередженість на собі. Виходить, головний мотив будь чесним, тому що тобі це вигідно. Такий підхід чинить тиск на волю людини і спонукає до більшої егоїстичності, щоб приборкати схильність до поганої поведінки. Ми називаємо цей підхід моралістичною зміною поведінки, оскільки головний аргумент такий: змусь себе змінити свою поведінку і зможеш себе врятувати.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

гординяегоїзмморалізм

І, якщо подивитися на речі з цієї точки зору, то смерть для нас є джерелом найбільших страхів. Страх смерті стоїть за всіма іншими нашими страхами й спонукує нас поспішати, діяти негайно, адже завтра може ніколи й не настати.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

джерелодіятизавтра

Покажіть мені чоловіка, котрий би не був рабом! - казав свого часу Сенека. — Один раб хіті, другий раб жадібності, третій — раб власних амбіцій, і всі ми раби страху.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

амбіціїжадібністьрабство

Коли ти отримуєш більше влади, доводиться набагато більше докладати зусиль, аби домогтися, щоб люди могли тебе виправити. Коли у твоїх руках перебуває багато влади, люди перестають казати, що ти зробив неправильно. Дедалі частіше тобі доводиться запитувати в самого себе: «Як же мені стати кращим?». Коли наділені владою особи оточені тими, хто завжди з усім погоджується, — підлеглими, якими керує страх, або підлабузниками, котрі сподіваються отримати чергове підвищення чи якусь іншу винагороду, — вони поступово втрачають чіткі особистісні орієнтири, що допомогли їм цю владу здобути. А часом вони втрачають і самих себе.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

виправленнявладавтрата

Закритість розуму захищає наше его, але платимо за це знесиленням та деградацією мислення. Закриваючи свій розум, - хоч зі страху, хоч зі зверхності, — ми тим самим замикаємо самих себе в клітку, подібно до того, як могли б замкнути здорову і сильну людину в темній, задушливій в'язничній камері. В'язні убезпечені від зовнішнього світу ніщо не може нашкодити їм.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

деградаціяегозакритість

Той, хто боїться того, що може принести йому страждання, уже страждає через свій страх. (Монтень)

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

боїтьсяконтрольМонтень

Наївний розум уявляє собі успіх без докладання зусиль. Боягузливий розум уявляє собі нескінченні жахливі труднощі й завмирає в бездіяльності. Стійкий розум уявляє собі труднощі та готується їх пережити.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

бездіяльністьзусилляпідготовка

І розум, охоплений панікою, і розум, стійкий до нещасть, матимуть справу зі страхом і хвилюваннями. Але стійкий розум від охопленого панікою відрізняє його здатність скеровувати страх і хвилювання в результативне русло. У «морських котиків» тобто в нас із тобою - це називається плануванням нещасливих випадковостей. Інші ж люди, можливо, назвуть це думанням за найгіршим сценарієм.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

нещасливі випадковостіпанікапланування

Стоїки розуміли щось дуже базове в людській природі: ми переймаємося. Зараз люди кажуть одне одному: «Не пе реймайся». Ця порада зазвичай буває дуже дружньою, але від неї немає користі. Людям властиво перейматися. Ти пере ймаєшся. Я переймаюся. Ти можеш спробувати виштовхнути страх зі свого розуму, але одного чудового дня помітиш, що він знову просочився туди, як дощова вода просочується крізь грунт. Набагато краще говорити людям: «Переймайся результативно». Якщо ти вже намірився проводити час, думаючи про все те погане, що може статися, то використовуй цю енергію з певною метою. Сядь і візуалізуй найгірше з усього, що може статися. Та замість того, щоб подумки ридати та перейматися своєю нещасливою долею, уяви собі, як ти зумієш із цим упоратися. Потренуйся. Прорепетируй ментально, що саме ти робитимеш. Уяви собі й подумки намалюй, як ти подолаєш ці труднощі.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

візуалізаціяпереживаннярезультативність

Коли я був малим, тато показав мені, як тримати збільшувальне скло, як зосереджувати сонячні промені на купці опалого листя і як дочекатися кілечка диму, коли опале листя займеться. У зосередженні міститься велика сила. Лазер - це тільки зосереджене світло, але він здатен розрізати сталь. Посеред труднощів і страху, страждання та болю людина, призвичаєна до зосередження, отримує до своїх послуг величезну владу.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

більзосередженнялазер

Ернест Гемінгвей наполягав на тому, що «боягузливість... майже завжди являє собою лише брак здатності призупинити роботу уяви». Коли ми робимо помилку, то зазвичай мусимо зіткнутися з її тяжкими наслідками. Але прийняти цю жорстоку реальність навіть важче, якщо вона підкріплюється ще й тортурами яскравої уяви. Багато хто з нас втрачає контроль над своєю уявою, навіть не помічаючи цього. Ми думаємо про провал і починаємо допасовувати до нього якісь неприємні судження про себе, про подальше життя, про власне майбутнє та свій характер.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

боягузливістьмайбутнєнаслідки

Біль і досі може бути гострим. Але, описуючи свій біль, ми його бачимо. Довільно виявлена увага до болю допомагає нам відділити фізичні відчуття від емоційних страждань, які ми у своїй психіці асоціюємо з цими фізичними відчуттями, — і це однаковою мірою стосується болю від ножового поранення, голоду чи смерті нашого дуже близького родича. У цьому сенсі все, що справедливе стосовно страху, буде приблизно так само справедливим і стосовно болю. Найбільшої шкоди він завдає, коли залишається прихованим. Тієї самої миті, коли ми запишемо, чого боїмося, чи дамо собі об'єктивний звіт про все, що нам болить, ми починаємо здобувати контроль.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

більемоціїконтроль