Творець, втілившись, став досконалою Людиною, але не відповідав жодному зі всесвітніх ідеалів. Він міркував Своїм розумом, чинив за Своїм сумлінням і був вірний до смерті Своїй першій та останній любові людині. Христос жив просто, любив без вимог, віддавав без докорів, міг плакати і до-рікати, боявся смерті і просив у людей Його вислухати. Син Божий постійно звірявся з тим, Кого любив - Своїм Отцем, і відкривав душу тим людям, яких любив не менше, ніж Отця.
— Д. Таргонський,