У книжці «Євангелізація у сучасному світі» Келлер писав, що в Ісусі християни можуть знайти: сенс життя, який не зникає у стражданнях, а може навіть у них поглибитись; почуття задоволення, яке не залежить від обставин; свобода, яка не зводить стосунки до рівня ненадійних взаємовигідних угод; ідентичність, яка не є крихкою та не грунтується на піднесенні себе чи відкиданні інших; здатність упоратися з почуттям провини й прощати іншим, не тримаючи в собі гіркоти чи сорому; основа для пошуку справедливості, яка не робить нас самих гнобителями; можливість дивитися не лише в очі майбутньому, а навіть смерті з миром і спокоєм; пояснення відчуття трансцендентної краси й любові, яке ми часто переживаємо.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

ідентичністьІсусКеллер

Навіть у пошуках цього балансу Келлер ставив євангелізацію на перше місце. Піклуватися про безхатьків можуть і нехристияни, але тільки християни можуть запросити їх до вічного життя. Келлер побачив, як церкви можуть зосереджуватися на євангелізації, не забуваючи про справедливість.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

балансбезхатьківічне життя

Келлер вважає, що служіння милосердя не відволікає від євангелізації. Ця робота допомагає містянам поза церквою повірити в благу звістку про Ісуса Христа. Навернення в християнство може стати щораз більшою силою, коли християни жертовно задовольняють потреби ближніх, незалежно від того, чи поділяють вони віру в Христа. Тоді нехристияни можуть побачити, що Божа справедливість і милість — основа справедливості всього світу.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

євангелізаціяжертовністьКеллер

Світ ще не звик до церкви, де однаково дбають про справедливість для бідних та експозиційні проповіді. Але в церкві Redeemer обидві цілі будуть богословсько нероздільними.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Redeemerбіднібогослов'я

Саме цим Бог з Біблії найбільш радикально відрізняється від примітивних прадавніх богів. Прадавні люди розуміли ідею гніву Божого, ідею справедливості, ідею боргу та обов'язкового покарання, але вони навіть не уявляли, що Бог прийде й сам за все відплатить. Хрест — це самозаміщення Бога...

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Боггнівпокарання

Турбота про творіння це втілення справедливості, тому що захищати творіння - значить заступитися за слабкого проти сильного, за доброго проти жадібного, за жертву проти грабіжника. І це також у характері нашого Господа, як видно з його справ. У Пс. 144 Божа турбота про все творіння названа праведністю і любов'ю (Пс. 144, 13-17). Фактично така турбота про творіння прирівнюється до його визвольних дій заради позбавлення людей, так як традиції творіння і спокути зливаються в єдину гармонійну пісню.

— К. Райт, Миссия Бога

Господьзахистправедність

Мені дуже близькі наступні слова Дженні ду Пріїз: «Останнім часом я все частіше переконуюсь, що справедливе ставлення до землі (і до всього всесвіту) – це частина християнської місії».

— К. Райт, Миссия Бога

всесвітДженніземля

Для нас зазвичай Божий суд асоціюється з різними жахами. Проте суд полягає не тільки в тому, щоб вороги Божі відповіли за створене зло. Суд має викликати радісне очікування, оскільки все має стати на свої місця, будь-яка дисгармонія, спричинена несправедливістю та насильством, буде усунена.

— К. Райт, Миссия Бога

відновленнядисгармоніянасильство

Ізраїль має жити за Божим законом, щоб, нарешті, був виконаний Божий задум: ​​благословити всі народи світу. Зрештою, що насправді могли побачити народи? Близькість Бога за визначенням невидима. Що в такому разі мабуть? Лише повсякденне життя суспільства, яке керується справедливими Божими законами. Це життєво важлива ланка, що поєднує невидиму релігію Божого народу (Бог близький до них, коли вони моляться) та їхню цілком видиму соціальну етику. Світ зацікавиться першим лише тоді, коли побачить друге. Іншими словами, світ не виявить жодного інтересу до наших слів про невидимого Бога, щоб ми не говорили про близькість до нього в молитві, якщо він не побачить різниці між нашим життям і життям інших людей.

— К. Райт, Миссия Бога

Богетиказакон

У біблійних текстах «справедливість» часто вживається скоріш у сенсі заклику до дії, ніж оціночного принципу. Справедливість як заклик до відповіді означає взяти на себе справу тих, хто не може захистити себе сам (пор. Іс. 58, 6; Йов 29, 16; Єр. 21, 12). Stephen Charles Mott, Christian Perspective on Political Thought (Oxford: Oxford University Press, 1993), p. 79

— К. Райт, Миссия Бога

діязакликзахист

Ізраїль мав не заняття з небесної арифметики, а пізнання особистості та характеру того, хто один має право називатися Богом-Яхве (Повт. Зак. 4, 32-40). Вони впізнали його як Бога справедливості, милосердя, святості, істини, чистоти, любові, вірності та всевладдя. Ці його якості стали темою їхніх оповідань, основою законодавства, камертоном для їхнього поклоніння, лейтмотивом їхніх пророцтв та джерелом мудрості.

— К. Райт, Миссия Бога

Богізраїльмилосердя

Яхве завжди допомагає тим, хто опинився далеко від дому. Такий цей Бог. Яхве любить виявляти любов, особливо до нужденних і «прибульців». Оскільки в Єгипті ізраїльтяни відчували себе знедоленими і потребували допомоги, їм також було даровано співчуття та справедливість. Яхве, якого Ізраїль тепер знав як царя, править справедливо та милостиво. Воістину «Правосуддя і правота - основа престолу Твого; милість та істина приходять перед лицем Твоїм» (Пс. 88, 15).

— К. Райт, Миссия Бога

любовмилістьправосуддя