Виклик, кинутий війною, був сприйнятий нашим народом дуже емоційно. Досить згадати, яка національна єдність утворилася в перший місяць війни. Здавалося, що ось-ось чаша терезів наших спільних зусиль переповниться, хід історії переломиться, нація вистоїть - інакше й бути не може. Тільки подивіться, як ми всі в єдиному пориві відгукнулися і включилися у вирішення проблеми! Через деякий час запал згас. Розчарування, як черв'як, підточувало корінь спільних зусиль. Втома. Перегорання. Усе, як завжди, у цьому короткому спринті емоцій.
— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім