Цитати з тегом: апатія

Виклик, кинутий війною, був сприйнятий нашим народом дуже емоційно. Досить згадати, яка національна єдність утворилася в перший місяць війни. Здавалося, що ось-ось чаша терезів наших спільних зусиль переповниться, хід історії переломиться, нація вистоїть - інакше й бути не може. Тільки подивіться, як ми всі в єдиному пориві відгукнулися і включилися у вирішення проблеми! Через деякий час запал згас. Розчарування, як черв'як, підточувало корінь спільних зусиль. Втома. Перегорання. Усе, як завжди, у цьому короткому спринті емоцій.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

активністьапатіявійна

Ми не очікували, що перші дні лютневого вторгнення Росії стануть ударом під дих. Навіть молитися не виходило. У більшості випадків не хотілося. Мовчання. Безмовність. Усе на автопілоті. Таким станом були відзначені люди повсюдно. Лише пізніше я став помічати, що хтось із наших співробітників знайшов сили молитися біблійними псалмами тими самими, у яких вивільнялося прокляття на ворога, молитви гніву й плачу, що зрідка перемежовуються проханнями про потреби. Загалом панувала безмовність — Нарнія, скута зимовими обіймами.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

автопілотапатіябезмовність

Це стало наслiдком сильного переконання, що господарем людини є доля i не варто намагатися вплинути на неï будь-яким чином, а натомість слід лишити все напризволяще. На додачу існувала сильна апатія, яка цілком оволодівала в'язнями.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

апатіяв'язнівплив