У рабів немає шабату. У них і звичайних вихідних немає. Вони важко працюють від світанку до заходу сонця, день у день, доки не помруть. Раби не люди. Лише рядок в обліковій відомості. Їх купують і продають як товар, як засіб для досягнення всього, що заманеться багатіям та можновладцям. Єдине, що важить, — графа з прибутком. І Єгипет, любі мої, нікуди не дівся.
— Д. Комер, Життя без поспіху