Великі Божі діяння історії Ізраїлю були простою виставою у театрі всесвіту. Вони несли у собі освітню функцію. Завдяки своєму досвіду ізраїльтяни пізнали живого Бога. У світі, населеному народами, які не знали Яхве як єдиного істинного Бога, Ізраїлю було надано честь такого пізнання. Звичайно, цей привілей супроводжувався величезною відповідальністю: Ізраїлю було довірено знання про Бога. Але однією з рушійних сил біблійної місії залишалося бажання Бога показати себе всім народам. Все, що Бог зробив для Ізраїлю в одкровенні та викупленні, покликано було започаткувати його місію через обрання одного народу, наділеного безцінним пізнанням Яхве. Псалмоспівці говорили про це із захопленням та вдячністю (Пс. 32, 12; 147, 8-9). Але в плани Бога ніколи не входило обмежити це пізнання рамками Ізраїлю. Ізраїль пізнав Бога, щоб через нього це знання відкрилося всім народам. У цьому не можна не відчути рішучого місійного настрою уривків, де йдеться про унікальне обрання Ізраїлю.

— К. Райт, Миссия Бога

вибірвідповідальністьізраїль

Обрання для укладення заповіту з Богом було, безумовно, неймовірно почесним і приємним для Ізраїлю, але рішення Яхве було продиктовано аж ніяк не цим. Бог мав більш грандіозний план: прославлення свого імені серед народів, для чого він і прийняв рішення «вдягнутися» в Ізраїль.

— К. Райт, Миссия Бога

Божий планзаповітізраїль

У цьому полягає і необхідне підґрунтя обрання. Яхве, наважившись пов'язати долю Ізраїлю зі своєю, пов'язав і свою долю із долею Ізраїлю. Оцінку, яку народи винесуть Ізраїлю, буде винесено й самому Яхві, який свідомо обрав таку ризиковану стратегію місії. Так звана «скандальна приватність» виявилася образливою для Всемогутнього Бога задовго до того, як стала проблемою для всіх нас. Ризик, сором і всілякі перешкоди – це Бог готовий був перенести заради успішного завершення своєї місії на благо людства. Тому «Бог не соромиться їх, називаючи Себе їх Богом» (тобто Богом патріархів, а отже, і їхніх нащадків [Євр. 11, 16]).

— К. Райт, Миссия Бога

Божий планізраїльмісія

Перемога Давида означала не лише порятунок Ізраїлю та поразку филистимлян. Вона мала прославити Яхве в очах усього світу... Ця дивовижна мова Давида наповнена чітким і виразним богословським змістом. Давид виступає у ролі свідка царського панування Яхве. Тим самим він переконує Ізраїль відмовитися від наслідування інших народів, а самі ці народи від безрозсудного опір Яхве. У широкому розумінні це мова місіонера, який закликає Ізраїль і всі народи до чистої віри в Яхві.

— К. Райт, Миссия Бога

віраізраїльмісіонер

Сказати, що Яхве – Бог усієї землі, означає оголосити всі народи, що належать йому. Отже, вони повинні знати ім'я Бога. Отже, Божий задум у контексті цих подій не обмежується викупленням Ізраїлю. Він вбирає у собі весь світ. Бог діє настільки глобально, що кожна людина має можливість почути її благу звістку (див. Рим. 9, 17).

— К. Райт, Миссия Бога

Богвикупленнязвістка

Не нам, Господи, не нам, але імені Твого дай славу, заради милості Твоєї, заради істини Твоєї (Пс. 113, 9). Іншими словами, прославлення Яхве ніколи не повинно розглядатися як завуальована хвала його народу Ізраїлю. Навпаки, Яхве слід славити за його власні унікальні якості, не виконуючи при цьому самовдоволення (цієї спокуси нерідко піддаються сьогодні цілі народи, які заявляють, ніби шанують «Бога» або просять у нього благословення).

— К. Райт, Миссия Бога

істинамилістьнарод

Отже, повернемося до питання, що є іншими богами. Стосовно Яхви відповідь має бути: нічого. Ніщо і ніхто на світі не зрівняється з Яхве, він єдиний у своєму роді. Яхве не один із представників загальної категорії богів. Він – єдиний істинний Бог, який має, за словами Бокема, «трансцендентної унікальністю».

— К. Райт, Миссия Бога

Богбогослов'яЄдиний

Отже, міркуючи про унікальність Христа з місіологічної точки зору, ми не порівнюємо його з засновниками інших великих релігій, Мова йде не про те, щоб побудувати їх у ряд і після завершення порівняльного аналізу дійти висновку, що Ісус з тих чи інших причин виявився кращим інших, або, щоб уникнути суперництва, що «Ісус підходить мені краще за інших». Наше дослідження ведеться у вертикальному напрямку, простежуючи біблійне коріння особистості, місії та звершень Ісуса в унікальності Яхве, Святого Ізраїлевого. Христоцентричний біблійний монотеїзм має глибоко місійний характер, оскільки він з рівною впевненістю (обидва твердження, зрештою, зводяться до одного) заявляє, що Яхве - Бог у небесах і на землі, і немає іншого, крім нього; а Ісус - Господь, і немає іншого імені під небесами, яким належало б спастися людині.

— К. Райт, Миссия Бога

ГосподьІсусмісіологія

Ми особливо вдячні Бокему за його пояснення щодо унікальності Яхве. У Старому Завіті Яхве, очевидно, не постає перед нами як унікальний представник численного сонму богів. У своїй, за словами Бокема, «трансцендентної унікальності» Яхве стоїть sui generis, не знаючи собі рівних, – єдиний істинний Бог, Творець всесвіту, Правитель, Суддя та Спаситель народів. Новий Завіт проголошує те саме щодо Ісуса з Назарета, говорячи про нього в контексті тієї ж виняткової трансцендентності на підставі старозавітних свідчень.

— К. Райт, Миссия Бога

БогІсусновий завіт

Ізраїль мав не заняття з небесної арифметики, а пізнання особистості та характеру того, хто один має право називатися Богом-Яхве (Повт. Зак. 4, 32-40). Вони впізнали його як Бога справедливості, милосердя, святості, істини, чистоти, любові, вірності та всевладдя. Ці його якості стали темою їхніх оповідань, основою законодавства, камертоном для їхнього поклоніння, лейтмотивом їхніх пророцтв та джерелом мудрості.

— К. Райт, Миссия Бога

Богізраїльмилосердя

У Новому Завіті бажання Бога явити себе світові зосереджується на Ісусі. В Ісусі всі народи пізнають Бога живого. Іншими словами, Ісус виконує місію Ізраїлевого Бога. Або навпаки: Бог Ізраїлю, чиєю місією було одкровення самого себе в Ізраїлі, тепер є миру в Месії, який втілив у собі Ізраїль і виконав місію Бога для всіх народів. Детальний новозавітний опис причетності Ісуса до особистості та функцій Яхве набуває особливої ​​ваги в цьому місіологічному контексті. Адже саме пізнавши Ісуса – Творця, Правителя, Суддю та Спасителя всі народи пізнають Яхве. Ісус не просто посланець, якому доручено передати нам набір знань про Бога. Він сам зміст цього листа. Скрізь, де проповідується ім'я Ісуса, розливається сяйво Божої слави.

— К. Райт, Миссия Бога

БогізраїльІсус

Для відповіді на ці питання повернемося до спільної теми третього розділу до пристрасного бажання Яхве дарувати пізнання себе всім народам землі. Зрозуміло, є й інші способи опису місії Бога в її старозавітному викладі; головні з них обговорюватимуться далі у цій книзі. Але цей її аспект для нас уже очевидний. Як у спасительній Божій благодаті, так і в його праведному суді, ізраїльтяни побачили живого істинного Бога. Так само, зрештою, всі народи пізнають його або в покаянні, порятунку та поклонінні, або у відкритій непокорі, гріху та загибелі. «Бо земля наповниться пізнанням слави Господа, як наповнюють води море» (Авв. 2, 14). Така Божа воля і задум, отже, і його місія.

— К. Райт, Миссия Бога

АввакумБожа волямісія