Френсіс Шеффер часто говорив про відмінність між визначеною Біблією «формою» і «свободою» культури: «У всьому, що Писання не наказує стосовно церковної форми, ми здатні перебувати під керівництвом Святого Духа в даному часі й місці».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Бібліякерівництвокультура

1 Іноді лунає заклик прийти до Бога зі страху суду і смерті. Євреїв 2:14-18 говорить, що Христос врятував нас від рабства страху смерті. У Євреїв 10:31 сказано, як жахливо потрапити під суд живого Бога. 2 Іноді звучить заклик прийти до Бога для звільнення від тягаря провини. Галатам 3:10-12 говорить, що ми під прокляттям закону. Провина не тільки об'єктивна - вона може бути і суб'єктивним тягарем на нашій совісті (Пс. 50). Якщо нам здається, що ми не виправдовуємо очікування інших або навіть за власними поняттями не відповідаємо якимось стандартам, то нас може переслідувати почуття провини та низької самооцінки. Біблія пропонує свободу від цього тягаря.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

провинапрокляттясвобода

Істина без благодаті - не справжня істина, і благодать без істини - не справжня благодать. Будь-яка релігія або філософія життя, яка применшує важливість благодаті або істини, а то й зовсім втрачає одну з них, впадає або в легалізм, або у вседозволеність. Так чи інакше вони позбавлені радості, сили і свободи Євангелія.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БлагодатьвседозволеністьЄвангеліє

Волкере, уяви, що тобі слід зробити вранці щось дуже важливе, але раптом з'являється хтось, хто силоміць утримує тебе в ліжку — не цілий дель, а лише якусь годину чи дві, які є вирішальними для тебе того ранку. Або ж уяви собі, що хтось примушує тебе день у день виходити на заднє подвір'я і упродовж двох годин ходити там по колу, марнуючи час. Подумай про те, щоб ти зробив із тими, хто змушував би тебе щодня марнувати якусь частину твого життя. Ти б, напевно, надавав тій особі добрячих запотиличників. Але та особа, Волкере, ти сам. Для мене це я. Це всі ми, хто намагається йти супроти того, як влаштований світ, але хто не знаходить у собі сили опанувати самим собою. Більшість із нас могли б стати більш вільними, могли б здобути собі більше свободи, якби зуміли опанувати собою.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

дисципліназусиллямарнування

Покажіть мені чоловіка, котрий би не був рабом! - казав свого часу Сенека. — Один раб хіті, другий раб жадібності, третій — раб власних амбіцій, і всі ми раби страху.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

амбіціїжадібністьрабство

У нашому світі й досі залишається чимало справжніх труднощів і болю, і ми з тобою обидва їх бачили. Та ми з тобою живемо у світі, позначеному видатними досягненнями прогресу: їжа більш доступна, менше хвороб, дитяча смертність знизилася в рази, знання стали доступнішими, а люди вільнішими, ніж у будь-яку іншу історичну добу. Людські істоти панують над фізичним світом, — подорожуючи на тисячі миль лише за декілька годин, а не місяців, регулюючи температуру повітря лише одним поворотом ручки контролера, миттєво передаючи свої думки через гори й океани. І це людині в часи Есхіла здавалося б богоподібним. Але багато хто з нас завдяки щасливій можливості користуватися цією легкістю та свободно тією мудрістю, що полягала у стійкості, виробленій багатьма чоловіками й жінками, котрі жили у важчі часи.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

досягненняепохимудрість

Можна забрати в когось будинок. Можна забрати ще й їжу та гроші. Можна позабирати ще й одяг, свободу і навіть дітей. Можна забрати в людини все, от тільки її самовиправдань забрати не вдасться. Ми маємо відмовлятися від своїх самовиправдань самі, інакше вони залишаться з нами назавжди.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

вибірвідмовавтрата

Мандрівний стиль життя Ісуса відображається в відсторонені від земної власності. Часто Він був гостем в домах інших людей, Він знав, що Боже покликання для Нього означає свободу від речей. Коли один чоловік запитав, що робити аби пізнати життя, Ісус сказав йому розпродати все, що має, віддати бідним і стати одним з Його учнів (Марка 10:21). Коли інший молодий чоловік шукав можливості йти за Ним, Ісус нагадав, що «мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де голови прихилити» (Матвія 8:20). Ми не знайдемо в Євангелії місця, де Ісус дратується через їжу, одяг чи притулок. Натомість чуємо його проповідь на горі, яка закликає учнів шукати найперше правди Його і праведності, а не турбуватись про їжу, напої, одяг, або те, що буде завтра (Матвія 6:25, 33).

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

відстороненняІсус Христосмандрівка

Я ніколи не цінував слова Ісуса щодо свободи і пізнання істини так високо, як ціную зараз. «І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними» (Івана 8:32). На щастя, я дійшов висновку, що справжні віруючі завжди реагують на істину; і коли вони реагують на неї, вона робить їх вільними. Якщо в якійсь сфері життя немає свободи, то це тому, що істину ще не було прийнято і що їй поки що не було дозволено зробити свою роботу в цій сфері. У міру того, як віруючий приймає істину про прославлення, завжди розвивається свобода щодо прославлення. Коли парафіяни починають приймати біблійну істину про поклоніння, в їхній спільній практиці хвали з'являється свобода, розкутість. Я закликаю пастирів і служителів наставляти, вчити людей про хвалу: що вона собою являє, навіщо вона потрібна, наскільки потужний її потенціал.

— Д. Тейлор, Фактор «АЛЛИЛУЙЯ»

віруючийістинапарафіяни

Одного дня, за кілька днів після звільнення, я прогулювався околицею, минаючи квітучі луки, долаючи милю за милею в напрямку містечка неподалік табору. Жайворонки здійнялися в небо, і я почув їхню радісну пісню. На кілометри навколо нікого не було не було нічого, окрім землі i неба, тріумфальних жайворонків і свободи цього місця. Я зупинився, роззирнувся навколо, глянув на небо - і впав на коліна. У цей момент я майже не усвідомлював ані себе, ані світу - у моїй голові лунало лише одне речення - завжди те саме: «Я кликав Бога із тісної в'язниці, і Він відповів мені свободою цього простору!» Як довго я стояв там на колінах і повторював цю фразу, уже й не пригадую. Але саме того дня, тої години, почалося моє нове життя. Крок за кроком я прогресував, аж доки знову не став людською істотою.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

Богжайворонокжиття

Ми, колишні мешканці концентраційних таборів, пам'ятаємо людей, які ходили між бараками, заспокоюючи інших, віддаючи останній шматок хліба. Нехай їх було лише декілька, але їхня поведінка - незаперечний доказ, що людину можна позбавити всього, окрім єдиного: останньої людської свободи - обирати власне ставлення до яких Ти будь-яких наявних обставин, обирати власний шлях.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

доказлюдинасвобода

Святий Дух ніколи ніким не керує проти його або її волі. Коли керівну посаду обіймає людина, якій бракує духовної придатності до праці разом із Ним, Святий Дух просто відходить убік, дозволяючи їй втілювати в життя свої власні плани, відповідно до своїх стандартів, але без допомоги Духа. Неминучим результатом цього стає недуховне керівництво.

— О. Сандерс, Духовное руководство. Основы успеха каждого христианина

вибірДух Святийкерівництво