Я не так часто щось занотовую — рівно стільки, щоб зосередити думки й виправдати наявність модного записника на робочому столі. Принаймні раз на місяць, у свій день тиші й усамітнення, я записую всі визначні досягнення за цей час, а також сни, пророчі слова й напуття від Святого Духа. Цей неспішний ритуал розрядки занотовування власного життя заземлює, він як якір для душі в штормі сучасного світу. Якщо вам не подобається писати від руки, ведіть відеощоденник або записуйте голосові нотатки.
— Д. Комер, Життя без поспіху