Цитати з тегом: самопізнання

Петро був природженим лідером, завжди брав на себе більше, ніж інші люди, і намагався у всьому бути першим. Вчитель цінував ці якості й не забороняв йому бути старшим, але внутрішня сила Петра без співчуття та любові могла легко зробити з нього праведного і безжального диктатора. Петро міг багато досягти в житті, залишивши інших учнів далеко позаду, і тоді серед людей першим після Христа був би він. Зрадивши Ісуса, апостол Петро пережив велике розчарування в собі й зрозумів, що він така ж недосконала людина, як й інші. Саме тоді Христос покликав його до пастирського служіння. Після падіння та каяття Петро міг краще зрозуміти тих людей, які падали, щоб допомогти їм. Пастир не був лідером, який ішов попереду стада, він завжди стояв позаду своїх овець, щоб усіх бачити, чистив їхні стайні, вичісував вовну і любив їх, як батько дітей. Після найбільшого падіння в житті Петро вперше серцем почув свого Вчителя і пішов за Ним у житті не тільки тілом, а й душею. Відтепер усі його вчинки були продиктовані не шаленим імпульсом молодості, а тою мудрістю, яка з'являється у людей від усвідомлення своїх помилок.

— Д. Таргонський,

Річ у тім, що деякі обставини, які нас наповнюють, водночас можуть нас і виснажувати. До прикладу, хоча проповіді мене неймовірно наповнюють, вони ж мене і виснажують. Провівши кілька днів у підготовці до проповідей та попроповідувавши у неділю на двох служіннях, я стаю повністю виснаженим розумово та емоційно. Таким чином, хоча я часто відчуваю особливу Божу турботу і доброту до мене під час підготовки до проповіді та під час проповідування, і я часто відчуваю велике натхнення, спілкуючись із людьми після проповіді, проте вже у понеділок мені необхідно ретельно проаналізувати всі величезні енергозатрати попередніх днів і компенсувати їх, роблячи те, що мене наповнює. Якщо цього не зробити, я проведу весь тиждень, просто знемагаючи від розумової слабкості та емоційної неврівноваженості.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання