«Ось іде Вінстон Черчилль, із його 100-сильним розумом». хтось іще до Першої світової, коли 100 кінських сил було багато. У деяких людей дуже швидкий аналітичний розум, проте не має особливої енергії чи апетиту до праці, у декого повно за взяття, але обмежені таланти - розум більшості з нас, зро зуміло, має власний набір усього цього в доволі посередніх пропорціях. У Черчилля ж було більше: феноменальні запаси енергії, дивовижна пам'ять, гострий аналітичний розум і немилосердна журналістська хватка, щоб влучно оперувати матерiaлом і викладати найважливішу ідею на передову. І гуляв у нього в мозку той зигзагоподібний розряд блискавки, що відповідав за креативність.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

аналітикаенергіяжурналіст

Ці три категорії приблизно відповідають чотирьом чинникам богословського бачення, пропонованого Річардом Лінцем: Євангеліє випливає зі способу читання Біблії; місто - з осмислення культури, а рух - зі ставлення до традиції. Тим часом четвертий чинник - поняття про розум - позначається на розумінні всіх трьох. Він впливає на те, як ми благовістимо невіруючим, скільки спільної благодаті бачимо в культурі і наскільки інституційне (або антиінституційне) наше ставлення до структури церкви.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Благодатьбогослов'яЄвангеліє

Логічність, як і чистота, зазвичай буває класною штукою. Але так само як людина може бути патологічно зацикленою на чистоті, можна й занадто сильно перейматися логічністю.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

балансзацикленістьлогічність

Можливо, ти чув цей вислів: «Те, над чим ти працюєш, працює над тобою». Людей формує те, що вони роблять. Особливо добре це розуміють люди, котрі виконують роботу, безпосередньо пов'язану з фізичним болем. Запитай у покрівельника про його руки. Запитай в офіціантки про її ноги. Але виконувана нами робота має також вплив на наш розум і душу. Хороший письменник тонше, ніж інші, відчуватиме те, як люди використовують слова. Хороший рабин зрозуміє, що людині болить, іще до того, як вона вимовить бодай слово.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

впливдушаписьменник

Позбавлене звичок життя, у якому нам щоранку доводилося б наново вирішувати, який черевик зашнурувати першим і як саме почистити зуби, швидко би нас спустошило. Покладаючись на звички під час виконання рутинних дій, ми звільняємо свій розум для обмірковування важливіших речей.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

важливішеефективністьзвички

Платон розмірковував про це в чудовий спосіб. Коли ми думаємо про душу, пише він у діалозі «Федр», уявімо її як «двійко крилатих коней і колісничого». Колісничий, котрий керує кіньми та спрямовує колісницю, — це наш розум. Двійко коней - це наші емоції. Один із них, каже Платон, відповідає за наші шляхетніші поривання, скажімо, наше прагнення слави, а другий відповідає за наші більш базові пристрасті й апетити.Але зауваж: потрібні обидва коня, щоб колісницю тягти уперед. Емоції здатні рухати нами так, як не зможе лише самий розум. І для того, щоб жити благоденствуючи, нам потрібен рушій емоцій.Краса Платонової аналогії половому, що він ясно дає зрозуміти: ти і твої емоції зовсім не тотож ні. Відчувати лють, ревнощі, ненажерливість або лінь зовсім не означає бути розлюченою, ревнивою, ненажерливою або ледачою людиною.Якщо ти відчуваєш у собі ревнощі, це лише означає, що людина. Якщо ж ти стаєш ревнивою людиною, це ти означає, що ти втрачаєш контроль над своїм життям. Твої некеровані коні дико летять, куди хочуть.Платонова аналогія працює також і у зворотному напрямку: ти здатен виховувати своїх коней.І тобі, друже, доведеться мати справу з доволі сильною кінською сваволею. Твої емоції мають глибоке коріння. Вони кочасти роблять тебе таким прекрасним товаришем і таким чудовим батьком. Вони почасти роблять тебе таким нестрим но хоробрим і — інший бік медалі таким піддатливим страхові та навіть параної. Вони частина твого твердого, мов криця, почуття справедливості, але вони і частина того, що примушує тебе трохи зашвидко встрягати в бійку.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

благоденстводушаемоції

Мартін Лютер Кінг має рацію, коли каже, що у нас мʼякий розум і жорстокі серця, тоді як нам слід мати твердий розум і мʼяке серце.

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

жорстокістьЛютермʼякість

Хіба не важливо, пан я мого власного розуму й тіла, чи тільки квартирант, відповідальний перед справжнім Господарем? Якщо мене створив хтось інший для своїх цілей, я несу перед ним відповідальність, якої б не мав, якби належав тільки собі.

— К. Льюис, Просто Христианство

відповідальністьГосподьквартирант

Він хоче, щоб кожна частинка нашого розуму працювала на повну силу і перебувала в першокласній формі. Те, що ви даєте гроші на благодійні цілі, не означає, що вам не слід перевірити, чи не йдуть ваші гроші в руки шахраїв. Те, що ваші думки зайняті Самим Богом (наприклад, коли ви молитеся), не означає, що ви повинні задовольнятися тими уявленнями про Нього, які були у вас у п'ять років. Немає сумнівів у тому, що людей з недалеким від народження розумом Бог буде любити і використовувати не менше, ніж наділених блискучим розумом. У Нього і для них є місце.

— К. Льюис, Просто Христианство

благодійністьлюбовмолитва

Як зауважив апостол Павло, Христос зовсім не мав на увазі, щоб ми залишалися дітьми за розумом. Зовсім навпаки: Він закликав нас бути не тільки "лагідними, як голуби", а й "мудрими, як змії". Він хоче, щоб ми, як діти, були прості, недвозначні, велелюбні, сприйнятливі.

— К. Льюис, Просто Христианство

апостолдітиІсус Христос

Якщо це просто безособовий, нечутливий розум, то, ймовірно, немає сенсу просити його про допомогу або про поблажку, як не мало б сенсу просити таблицю множення пробачити вас за неправильний рахунок...

— К. Льюис, Просто Христианство

допомогамноженняпоблажка

Е. В. Тозер зробив таку ліричну спробу описати глибини Божого знання: «Бог миттєво й легко пізнає усю матерію й усе матеріальне, увесь розум і всі розуми, увесь дух і всі духи, усе існуюче й кожного існуючого, усе створене й усіх створінь, усі множини й кожну множину, увесь закон і кожен із законів, усі звʼязки, всі причини, всі думки, всі загадки, всі потаємності, всі почуття, всі бажання, кожну невимовлену таємницю, всі трони й панування, всі особистості, все видиме й невидиме на небі та на землі, рух, простір, час, життя, смерть, добро, зло, рай, пекло. Бог знає все досконало, Він не знає щось одне краще за інше - Йому все відомо однаково добре. Його ніщо не дивує і ніщо не вражає. Він ні над чим не задумується і не шукає інформації. Бог не ставить запитань.»

— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)

БогДухзнання