Матерія не може призвести до появи самої себе, вона потребує першопричини, і цією Першопричи ною є Бог. На початку був не якийсь закон фізики, тому це лише назва світоустрою, згідно з яким рухається все творіння. Цей устрій мав хтось спланувати. і його Планувальником є Бог. На початку був не розум. бо розум також є результатом творіння, і за ним має стояти Творець. На початку був лише Бог - вічне Джерело матерії, розуму й закону. Звідси ми й маємо починати.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

Богджереломатерія

«На початку створив Бог...» (Буття 1:1). Не матерія, бо матерія не є самочинною. Вона потребує передуючої причини, і Бог є цією Причиною. Не закон, бо закон - це лише назва для порядку, якого дотримується все суще. Цей порядок мав бути спланований, і Планувальником є Бог. Не розум, бо розум також є творінням і повинен мати Творця, Який стоїть за ним. Бог, що «на початку створив», є безпричинною Причиною матерії, розуму і закону. Ось з чого ми повинні розпочати.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богзаконматерія

Тут необхідно провести розмежування між "розумом" та "раціоналізмом", які деяким читачам можуть здатися ідентичними. Розум - це основна людська здатність мислити, ґрунтуючись на доказах та свідченнях. У богословському відношенні він нейтральний і не загрожує вірі — якщо його не вважати єдиним джерелом знання про Бога. В останньому випадку він стає раціоналізмом, який є повною впевненістю в людському розумі і відмова надати будь-яке значення божественному одкровенню.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Богздатністьлюдська

У широкому значенні слова християнство визнає існування чотирьох джерел: 1. Писання; 2. Розум; 3. Передання; 4. Досвід.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

джереладосвідпередання

Аквінат зазначає, що у світі виявляються риси розумного задуму. Природні процеси та об'єкти здаються пристосованими до певних цілей. Вони видаються спроектованими. Проте речі не проектують самі себе — вони породжуються і проектуються кимось чи іншим. Виходячи з цього спостереження, Аквінат приходить до висновку, що джерело цього природного порядку полягає у Богові.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

АквінатБогпорядок

Як він писав у газетній статті у 1920 році: «Комусь евреї подобаються, а комусь — ні, проте жоден наділений розумом не засумнівається у тому факті, що вони є найнепереборнішою і найславетнішою расою, що будь-коли з'являлась на землі».

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

євреїземлянайнепереборніша

«Ось іде Вінстон Черчилль, із його 100-сильним розумом». хтось іще до Першої світової, коли 100 кінських сил було багато. У деяких людей дуже швидкий аналітичний розум, проте не має особливої енергії чи апетиту до праці, у декого повно за взяття, але обмежені таланти - розум більшості з нас, зро зуміло, має власний набір усього цього в доволі посередніх пропорціях. У Черчилля ж було більше: феноменальні запаси енергії, дивовижна пам'ять, гострий аналітичний розум і немилосердна журналістська хватка, щоб влучно оперувати матерiaлом і викладати найважливішу ідею на передову. І гуляв у нього в мозку той зигзагоподібний розряд блискавки, що відповідав за креативність.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

аналітикаенергіяжурналіст

Ці три категорії приблизно відповідають чотирьом чинникам богословського бачення, пропонованого Річардом Лінцем: Євангеліє випливає зі способу читання Біблії; місто - з осмислення культури, а рух - зі ставлення до традиції. Тим часом четвертий чинник - поняття про розум - позначається на розумінні всіх трьох. Він впливає на те, як ми благовістимо невіруючим, скільки спільної благодаті бачимо в культурі і наскільки інституційне (або антиінституційне) наше ставлення до структури церкви.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Благодатьбогослов'яЄвангеліє

Логічність, як і чистота, зазвичай буває класною штукою. Але так само як людина може бути патологічно зацикленою на чистоті, можна й занадто сильно перейматися логічністю.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

балансзацикленістьлогічність

Можливо, ти чув цей вислів: «Те, над чим ти працюєш, працює над тобою». Людей формує те, що вони роблять. Особливо добре це розуміють люди, котрі виконують роботу, безпосередньо пов'язану з фізичним болем. Запитай у покрівельника про його руки. Запитай в офіціантки про її ноги. Але виконувана нами робота має також вплив на наш розум і душу. Хороший письменник тонше, ніж інші, відчуватиме те, як люди використовують слова. Хороший рабин зрозуміє, що людині болить, іще до того, як вона вимовить бодай слово.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

впливдушаписьменник

Позбавлене звичок життя, у якому нам щоранку доводилося б наново вирішувати, який черевик зашнурувати першим і як саме почистити зуби, швидко би нас спустошило. Покладаючись на звички під час виконання рутинних дій, ми звільняємо свій розум для обмірковування важливіших речей.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

важливішеефективністьзвички

Платон розмірковував про це в чудовий спосіб. Коли ми думаємо про душу, пише він у діалозі «Федр», уявімо її як «двійко крилатих коней і колісничого». Колісничий, котрий керує кіньми та спрямовує колісницю, — це наш розум. Двійко коней - це наші емоції. Один із них, каже Платон, відповідає за наші шляхетніші поривання, скажімо, наше прагнення слави, а другий відповідає за наші більш базові пристрасті й апетити.Але зауваж: потрібні обидва коня, щоб колісницю тягти уперед. Емоції здатні рухати нами так, як не зможе лише самий розум. І для того, щоб жити благоденствуючи, нам потрібен рушій емоцій.Краса Платонової аналогії половому, що він ясно дає зрозуміти: ти і твої емоції зовсім не тотож ні. Відчувати лють, ревнощі, ненажерливість або лінь зовсім не означає бути розлюченою, ревнивою, ненажерливою або ледачою людиною.Якщо ти відчуваєш у собі ревнощі, це лише означає, що людина. Якщо ж ти стаєш ревнивою людиною, це ти означає, що ти втрачаєш контроль над своїм життям. Твої некеровані коні дико летять, куди хочуть.Платонова аналогія працює також і у зворотному напрямку: ти здатен виховувати своїх коней.І тобі, друже, доведеться мати справу з доволі сильною кінською сваволею. Твої емоції мають глибоке коріння. Вони кочасти роблять тебе таким прекрасним товаришем і таким чудовим батьком. Вони почасти роблять тебе таким нестрим но хоробрим і — інший бік медалі таким піддатливим страхові та навіть параної. Вони частина твого твердого, мов криця, почуття справедливості, але вони і частина того, що примушує тебе трохи зашвидко встрягати в бійку.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

благоденстводушаемоції