Церква стала одним із небагатьох місць, де люди знаходили спілкування. Звичайно, у місті були й інші місця, куди люди приходили, щоб, наприклад, поспілкуватися, обмінятися новинами, але найбільше проявила себе церква. Вона заповнювала фізичні потреби, надавала емоційну і духовну підтримку.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

війнадуховна підтримкаемоційна підтримка

Пам'ятаю, зі мною зв'язалися представники пресвітеріанської церкви міста Евенстона, що недалеко від Чикаго. Ми обговорювали гуманітарні проєкти для українців, які постраждали від війни, як раптом Керол Вайнберг запитала: «Валентине, а під час війни хтось запитував про твої особисті потреби?». Я ніколи не замислювався про це. Здебільшого запитували про країну, народ, організацію, а особистими потребами керівника не заведено цікавитися.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

валентинвійнагуманітарні

З досвіду гуманітарних місій можна винести важливе спостереження: поряд із наданням гуманітарної допомоги слід приділяти час питанням розвитку тих, кому допомагаєш. Як показує практика, люди значно менше страждають і швидше мобілізують свої сили, коли самі починають влаштовувати своє життя, шукають спосіб заробити, підтримують інших. Гуманітарка розслабляє людей. Тому завжди важливо забезпечувати нужденних і разом із рибою вручати їм вудки.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

біженцівудкагуманітарна

Поглянувши на сучасну церкву, легко переконатись, що серед служителів та священників панує індивідуалізм. Мало хто з нас має достатньо великий репертуар умінь та навичок, якими можна пишатися, але більшість і далі вважає: якщо нам узагалі є що показати, то це те, що ми можемо робити самі. Багато хто з нас почувається, скажімо, таким собі канатоходцем-невдахою, який виявив, що йому не до снаги залучити тисячі людей і посприяти численним наверненням, що таланту творити прекрасні літургії бракує, та й узагалі зовсім не такий він популярний серед молоді, дорослих, та старших віком, як сподівався, що не здатен відповідати на потреби людей тією мірою, на яку розраховував. А проте більшість з нас і далі гадає, що в ідеалі ми мали б усе це робити – і то успішно. Зірковість та індивідуальний героїзм, такі очевидні у нашому конкурентному суспільстві, зовсім не чужі й церкві. Там також панівним є образ людини, яка «зробила себе сама» і може все здійснювати самостійно.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

героїзмідоли суспільстваіндивідуалізм

Зверніть увагу: у Біблії дії, що заповнюють основні людські потреби, не просто називаються справами милосердя (див. Лк. 10:37), що вказувало б на співчуття до тих, хто не заслуговує, вони також вважаються справами справедливості, що передбачає відплату.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Бібліявідплатадії

Християни покликані служити іншим. Грецьке слово диаконео має на увазі покірливе задоволення найбільш насущних і простих потреб шляхом діяльної участі. Значення кореня цього слова - «годувати, служачи за столом». Прикладом може бути розповідь Луки про те, як Марфа готувала для Ісуса частування (Лк. 10:40). Група жінок-учениць слідувала за Ісусом і апостолами, допомагаючи і забезпечуючи їх харчуванням, це служіння називалося дияконією (Мт. 27:55; Лк. 8:3).

— Т. Келлер, Центровая Церковь

диаконеодияконіяпокірність

Багато пасторів, не розуміючи шляхів людського серця, перетворюють свої проповіді на лекції. За іронією вони ігнорують нагальні потреби інших заради того, щоб задовольнити свої. Їм простіше наводити докази, ніж зцілювати душі.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

душізціленнялекції

Отже, християнин - це духовний споживач, який приходить, щоб його насущні потреби були задоволені, та був вирушає додому.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

благословеннямісіяпотреби

Леслі Тізард добре усвідомлював, про що потрібно проповідувати, коли він заявив: "Кожен, хто хоче стати проповідником, повинен так відчувати потреби інших людей, щоб вони стали його власними потребами."

— Х. Робинсон, Изложение проповеди. Мастер-класс по гомилетике

відчуттявласністьінший

«Авва» представляє сутність нових взаємовідносин із Богом, відкритих Ісусом для кожного, хто увірує в ім'я Його. З боку Отця «Авва» має на увазі: (1) Його милість, співчуття і любов до дитини; (2) Його особисту зацікавленість у житті дитини і щиру турботу про неї; (3) Його готовність задовольняти потреби дитини і захищати її; (4) використання Його знання і мудрості для водійства дитини.

— Х. Бингем, Бог, который слышит

зацікавленістьзнаннямилість

Будучи голодним і спраглим після 40 днів посту, ослабленим через Свої людські потреби, Ісус відкинув пропозицію сатани про незалежність від Отця і проголосив Свою покору волі Божій. Не дивно, що Біблія заохочує нас інколи утримуватись від їжі. Піст швидко нагадує нам про наші потреби та повну відсутність самодостатності. Це - прямий шлях, що нагадує нам власні обмеження й потребу в покорі перед Богом.

— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)

Богвідсутністьзалежність

Однак знання Святого Письма недостатньо, щоб церква могла успішно досягнути свою громаду. Церква також повинна розуміти свій культурний контекст у різноманітних його вимірах: релігійному, соціально-економічному, культурному, географічному, політичному тощо. Це розуміння приходить завдяки тому, що ви слухаєте людей, будуєте з ними стосунки, живете серед них і дізнаєтеся усе, що можливо від них і про них. Коли церковна спільнота починає розуміти мотивацію, проблеми, мрії та цінності людей, вона може зустрітися зі своїми ближніми там, де вони є, і пояснити, як Євангелія відповідає на їхні найглибші потреби.

— Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви

громадаконтекстмотивація