Пам'ятаю, зі мною зв'язалися представники пресвітеріанської церкви міста Евенстона, що недалеко від Чикаго. Ми обговорювали гуманітарні проєкти для українців, які постраждали від війни, як раптом Керол Вайнберг запитала: «Валентине, а під час війни хтось запитував про твої особисті потреби?». Я ніколи не замислювався про це. Здебільшого запитували про країну, народ, організацію, а особистими потребами керівника не заведено цікавитися.
— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім