Христос не створював організації й не залишав після Себе головним Петра, як того очікували апостоли. Бог заклав фундамент майбутньої Церкви серед людей, яких єднали любов, розум і свобода. Він став її єдиним та незмінним Главою, невидимо живучи серед людей як душа, хоч і невидима, але дає життя тілу. Христос бажав, щоб люди, які приходили до Його Церкви, мали свою голову на плечах, щоб просвіченим любов'ю серцем відрізняти реальність від ілюзії, а Євангеліє Христове від релігійної про-паганди. Він залишив Себе в людях, які Його полюбили, щоб інші мали до кого звернутися у важку хвилину життя. Він бажав, щоб єдиним знаменом присутності Воскреслого Христа на землі була любов.
— Д. Таргонський,