Місто дає нам по-новому зрозуміти силу Доброї звістки. Там ми зустрічаємо людей, які здаються нам духовно і морально безнадійними, і думаємо: «Ці люди ніколи не повірять у Христа». Але така думка сама по собі є одкровенням: якщо порятунок справді дається за благодаттю, а не за заслугами і чеснотами, то чому нам здається, що в когось іншого менше шансів, ніж у нас, стати християнином? Чому чиєсь навернення буде більшим дивом, ніж наше спасіння? Місто може відкрити нам, що ми не зовсім віримо у винятковість благодаті та в реальності переконані, що Бог здебільшого рятує хороших людей - подібних до нас. Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.186
Город дает нам по-новому понять силу Благой вести. Там мы встречаем людей, которые кажутся нам духовно и нравственно безнадежными, и думаем: «Эти люди никогда не поверят в Христа». Но подобная мысль сама по себе откровение: если спасение действительно дается по благодати, а не по заслугам и добродетелям, то почему нам кажется, что у кого-либо другого меньше шансов, чем у нас, стать христианином? Почему чье-то обращение будет большим чудом, чем наше спасение? Город может открыть нам, что мы не совсем верим в исключительность благодати и в реальности убеждены, что Бог в основном спасает хороших людей – подобных нам.
Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.186