На запитання «що таке Євангеліє?» є дві основні відповіді. Одна - викласти біблійну радісну звістку про те, як можна відновити спілкування з Богом. Тоді сенс питання такий: «Що мені робити, щоб спастися?» Другий викласти біблійну радісну звістку про те, що Бог зробить в історії людства за допомогою подвигу Христа. Тоді ми розуміємо наше запитання так: «Яка надія є для світу?»

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БогЄвангелієзвістка

Євангеліє - це радісна звістка про те, що Бог здійснив наше спасіння через Христа, щоб у нас із Ним були правильні стосунки і, зрештою, всі наслідки гріха у світі були знищені.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

гріхЄвангелієзвістка

Євангеліє має на увазі не те, що ми робимо, а те, що зроблено для нас.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БлагодатьдіяЄвангеліє

Відтоді, як я прочитав знаменитий вступ Джеймса Пакера до трактату Джона Оуена «Смерть смерті у смерті Христа», мені подобається одна з його тез Євангелія: «Бог рятує грішників» - як прекрасний виклад Євангелія: Бог рятує грішників. Бог - триєдиний Господь - Отець, Син і Дух; три Особи, які діють разом у безмежній мудрості, повновладній могутності та любові заради порятунку обраного народу: Отець обирає, Син виконує волю Отця через спокуту, Дух виконує волю Отця й Сина за допомогою відродження. Спасає - робить усе, від початку до кінця, що потрібно для переходу людини від смерті в гріху до життя у славі: планує, здійснює та благовістить спокуту, прикликає та зберігає, виправдовує, освячує, прославляє. Грішників - людей, якими Бог знаходить їх, винних, мерзенних, безпомічних, безсилих, нездатних і пальцем ворухнути для того, щоб виконати Божу волю або поліпшити своє духовне становище».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Благодатьвідродженнягрішники

Головне в спасінні - не прощення наших гріхів, а наше спілкування з Ісусом (1 Коринтія нам 1:9). Прощення ж прибирає зі шляху всі перепони для того, щоб це спілкування було можливим. Якщо спілкування не приносить задоволення, то це не велике спасіння. Якщо Христос похмурий або ж просто спокійний, то вічність буде для нас одним довгим довгим зітханням.

— Д. Пайпер, Видя и наслаждаясь Иисусом Христом

вічністьзадоволенняперепони

Алілуя звертає свій погляд у всіх напрямках. Це слово звертається: - назад, до початку спасіння, - і вперед, до моменту його завершення. Воно дивиться - вгору, бачачи Бога на престолі, - і вниз, бачачи диявола в ланцюгах. - Воно дивиться всередину людини, бачачи, як зменшується страх і зміцнюється віра. - Воно дивиться назовні, назустріч праведності та готовності.

— Д. Тейлор, Фактор «АЛЛИЛУЙЯ»

алілуяБогдиявол

Ще одна біблійна вказівка на гріх - неувага. У класичній грецькій мові слово παρακοη означає «погано або неправильно чути». У кількох місцях Нового Заповіту воно відноситься до непослуху внаслідок неуваги (Рим. 5:19; 2 Кор. 10:6). Найяскравіший приклад - Євр. 2:2-3, де контекст вказує на той зміст, про який ми говоримо: «Бо якщо через Ангелів сповіщене слово було твердим, і всякий злочин і непослух [παρακοη] одержували праведну відплату, то як ми уникнемо, занепокоївшись про деяке спасіння». Своєю чергою, дієслово παρακουω означає «не звертати уваги» (Мф. 18:17) або «слухати неуважно» (Мк. 5:36). Таким чином, гріх παρακοη виражається або в тому, що людина не слухає або не звертає уваги, коли говорить Бог, або в неслухняності внаслідок цього.

— М. Эриксон, Христианское Богословие

Боггріхзлочин

У Рим. 8:28 написано, що «все сприяє добру». Немає жодного слова про те, що зло перетворюється на благо. Впевненість у Божій любові, присутності та провидінні не вимагає заперечення об'єктивної реальності зла і твердження про те, що біль насправді не болючий. Ісус жадав виконати волю Божу, але не радів при думці про хрест. Писання говорить, що Ісус «замість радості, що належала Йому, перетерпів хрест» (Євр. 12:2). Будь-яка п'ятирічна дитина прекрасно розуміє, що значить «терпіти» риб'ячий жир, гречану кашу або печінку на вечерю. Ми не терпимо бабусині пиріжки, вершкове морозиво і подібні страви - ми насолоджуємося ними. Усвідомлюючи план спасіння Божого, Ісус бачив у ньому радість, але не насолоджувався ні самою думкою про його виконання, ні хрестом.

— Х. Бингем, Бог, который слышит

добролюбовпровидіння

Ми впадаємо в ідолопоклонство, коли покладаємося на те, що стосунки, обставини чи майно ніколи нас не покинуть або завжди триватимуть. Ми впадаємо в ідолопоклонство, коли віримо, ніби складні взаємини чи обставини ніколи не зміняться і завжди будуть безнадійними, болючими чи сумними. Але ось істини, які скинуть цих ідолів з п’ядесталу нашого серця: Усі обставини вашого життя зміняться, окрім прощення ваших гріхів. Усе, чим ви володієте, зникне, окрім скарбу вашого спасіння. Усі стосунки у вашому житті відійдуть, окрім усиновлення нашим Небесним Батьком.

— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)

Батькоідолопоклонствоістина

Навіть більше: ми можемо покладатися на Бога тоді, коли надія на щасливі стосунки чи вирішення проблеми зійшла нанівець. Памʼятаймо, що наш Бог-Творець спеціалізується на створенні чогось із нічого. Ми не можемо створити надію із безнадії чи любов із відсутності любові. Ми не спроможні створити покаяння із самовиправдань, але можемо зі щирим серцем звернутися до Бога, який здатен це зробити.

— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)

взаємодіявіранадія

Допомога невіруючим, коли вони переживають матеріальні проблеми, дозволяє нам досягнути й глибших їхніх потреб у вічному спасінні. Як каже африканське прислів’я: «Порожні шлунки не мають вух». Соціальні дії відкривають двері та вуха й будують мости до тих, хто не чув Євангелії.

— Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви

дверідопомогаЄвангеліє

Хрест відкриває нам Бога незрівнянно кращого. Адже тут ми бачимо не такого Бога, якому абсолютно байдуже наше становище; ми бачимо Того, хто особисто розв'язує проблему, яка є корінням усіх наших бід. Вавилонське божество Мардук бажав, щоб людство існувало для служіння йому. Ісус же сказав, що Він «...не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити, і віддати душу Свою для відкуплення багатьох» (Мк. 10:45).

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

Богвідкупленняжертва