Завдання майбутніх християнських провідників полягає не в тому, щоби зробити ще один невеликий внесок у вирішення прикрощів і болісних проблем свого часу, а в тому, щоб визначити й оголосити шляхи, якими Ісус через пустелю виводить Божий люд із неволі до нової землі – землі свободи.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Світ каже: «Замолоду ти був залежним і не міг іти, куди сам хотів, але коли постарієш, то зможеш приймати власні рішення, йти своїм шляхом і контролювати свою долю». Але в Ісуса інше бачення зрілості: це здатність і готовність дозволити вести себе туди, куди йти особливого бажання немає.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Одним з найбільших проявів іронії в історії християнства є те, що його лідери постійно піддавалися спокусі влади – політичної, військової, економічної, моральної, духовної, та при цьому й далі говорили від імені Ісуса, який за свою божественну владу не тримався, але спустошив себе і став таким, як ми. Спокуса вважати владу знаряддям, придатним для проголошення Євангелія, – чи не найбільша з усіх.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Християнські лідери не можуть бути просто добре поінформованими людьми, які мають ті чи інші переконання щодо гострих проблем сучасності. Їхнє лідерство має корінитися у постійних близьких стосунках із воплоченим Словом, Ісусом, і саме там їм треба знайти джерело для своїх слів, порад та настанов. Завдяки дисципліні споглядальної молитви християнські провідники мають учитися знову й знову слухати голос любові і знаходити там мудрість та мужність вирішувати будь-яке питання, що постає перед ними.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Лідерами майбутнього стануть ті, хто наважиться заявити про свою незначущість у сучасному світі як про божественне покликання, що дасть змогу сягнути глибокої єдності з тугою, яка лежить в основі всього цього всипаного блискітками успіху, і нести туди світло Ісуса.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Під усіма великими досягненнями нашого часу криється глибока течія відчаю. Доки суспільство змагає насамперед до ефективності та контролю, серця мільйонів людей у нашому зорієнтованому передусім на досягнення успіху світі сповнюють самотність, замкнутість, відсутність дружби та близькості, розірвані стосунки, нудьга, почуття порожнечі та депресії і глибоке усвідомлення марності.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Бог є Богом сьогодення, і тим, хто готовий уважно прислухатися до поточного моменту, Він вказує кроки, що їх треба зробити на шляху до майбутнього. «Не журіться завтрішнім днем, – каже Ісус, – завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха» (Мт. 6:34).
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Я також прийшов до переконання, що турбуватися про наступний день, наступний тиждень, наступний рік чи наступне століття мені не варто. Чим більше бажання я відчуватиму чесно подивитися на те, що я зараз думаю, говорю і роблю, тим легше мені буде відповісти на порухи Божого Духа в мені, – порухи, які ведуть мене у майбутнє.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Цілі відносяться до майбутнього, тоді як цінності - до сьогодення. Цілі ставлять, а цінностями живуть. Цілі змінюються, цінності залишаються непорушними.
— К. Бланшар, Дар лидера. Как научится влиять на людей
Планувати майбутнє добре, але жити майбутнім - марна трата часу. Найщасливіше ви буваєте тоді, коли живете в сьогоденні.
— К. Бланшар, Дар лидера. Как научится влиять на людей