Я попрямував до виходу і, як і раніше, відчував, що з дому ніби вийняли життя. Сюди я увійшов із бажанням відчути той свій, довоєнний, дім, що зберігається в моїх спогадах, а опинився всередині будівлі, яка була порожня дев'ять місяців. Тут уже не було колишнього затишку і теплоти.
— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім
Я оглянув кімнати дітей. Там нерухомо стояли їхні заправлені ліжка. На стінах висіли німі картини, на полицях юрмилися безмовні книги. Застиглі статуетки мені ні про що не говорили. Усе було на своїх місцях, усе залишилося, як колись - у долютневому стані, але от саме життя зникло.
— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім