Надто часто я вбачав, що набування значущості, популярності та влади – це необхідні складові ефективного служіння. Правда, однак, полягає у тому, що це не покликання, а спокуси. Ісус запитує: «Ти любиш Мене?» Ісус посилає нас бути пастирями. Ісус обіцяє життя, в якому нам дедалі частіше доводиться простягати руки і дозволяти вести себе туди, куди з власної волі ми не пішли б. Він просить нас перейти від турбот про значущість до молитовного життя, від турбот про популярність – до спільного та взаємного служіння, від лідерства, що спирається на владу, – до проводу, в якому ми здійснюємо критичне розпізнавання, аби збагнути, куди Бог веде нас і наш люд.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.