Один вчинок у житті людини може силь но відрізнятися від іншого за своєю важливістю. Шиття наметів Павлом не рівнозначне написанню ним Послания до Римлян, але обидві справи були прийняті Богом і оби дві були справжніми актами поклоніння. Звичайно, при-вести душу до Христа важливіше, ніж насадити сад, але насадження саду може бути таким же святим актом, як і навернення душі.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богвчинокнавернення

Попередня благодать. Латинський термін "preveniens" буквально означає "попередній"; говорячи про "передню благодать", Августин відстоює свою характерну позицію, що благодать Божа активно діє в людському житті ще до навернення. Благодать "передує" людині, готуючи людську волю до навернення.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

preveniensАвгустинБлагодать

Келлер вважає, що служіння милосердя не відволікає від євангелізації. Ця робота допомагає містянам поза церквою повірити в благу звістку про Ісуса Христа. Навернення в християнство може стати щораз більшою силою, коли християни жертовно задовольняють потреби ближніх, незалежно від того, чи поділяють вони віру в Христа. Тоді нехристияни можуть побачити, що Божа справедливість і милість — основа справедливості всього світу.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

євангелізаціяжертовністьКеллер

«У коледжі Біблія дивним чином ожила, sus the King ("Ісус - Цар"). — Якщо спробувати передати словами, то до зміни в моєму серці я заглиблювався в Біблію, критично оцінюючи й аналізуючи. Але після зміни вже Святе Писання — або Хтось через нього - ніби стало заглиблюватися в мене, критично оцінюючи й аналізуючи». У дитинстві мати й церква вчили його, що Біблія — це Слово Боже. Але він не сприймав благу звістку Євангелія як істинну реальність, доки не знайшов Бога.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

БібліяБогвіра

Навернення, казали вони, завжди має на увазі якесь серцеве переконання у гріховності спроб виправдатися справами і деяка серцева насолода благодаттю у відповідь на Євангеліє благодаті – це і є виправдувальна віра.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Благодатьвиправдувальна вірагріховність

Розуміння Божого всевладдя допомагає нам благовістити, не хвилюючись про результати, оскільки ми знаємо, що навернення залежать не від нашого красномовства.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

благовістяБоже всевладдявіра

Легко піддатися спокусі думати про людей: «Вони ніколи не стануть християнами». Але, зрозумівши суть Євангелія, ми знаємо, що немає такого поняття, як типовий християнин. Немає людини, яка була б багатообіцяючим матеріалом для християнства, ніж будь-яка інша. Порятунок – це незаслужений дар. Тому надія є для всіх, і не має значення, наскільки далеко вони зараз від Бога. У наших серцях має панувати думка: «Я – і християнин? Хто б міг подумати, що хтось подібний до мене може стати християнином, чадом Божим? І все-таки я тепер Божий! Це справжнє диво». Така позиція дає нам надію, коли ми думаємо про навернення інших людей.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БожийдарЄвангеліє

Місто дає нам по-новому зрозуміти силу Доброї звістки. Там ми зустрічаємо людей, які здаються нам духовно і морально безнадійними, і думаємо: «Ці люди ніколи не повірять у Христа». Але така думка сама по собі є одкровенням: якщо порятунок справді дається за благодаттю, а не за заслугами і чеснотами, то чому нам здається, що в когось іншого менше шансів, ніж у нас, стати християнином? Чому чиєсь навернення буде більшим дивом, ніж наше спасіння? Місто може відкрити нам, що ми не зовсім віримо у винятковість благодаті та в реальності переконані, що Бог здебільшого рятує хороших людей - подібних до нас.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БлагодатьБогмісто

Навіщо, розбещена душа, йдеш ти за плоттю своєю? Нехай вона, навернена, слідує за тобою.

— А. Аврелий, Исповедь

вибірдушанавернення