До 1954-го Черчилль перебував під постійним прихованим тиском полишити посаду. І хоч був спроможний на приголомш ливі, як на жертву інсульту, подвиги, почувався, за своїми ж словами, «як літак у пошуках місця для безпечної посадки, бо його політ уже добігає кінця, а він у темряві і пальне вже закін чується». Тим не менш той літак, вивертаючись і прошмигуючи крізь зенітний вогонь ворогів (а на додачу ще й друзів), літав іще майже рік, поки зрештою, 5 квітня 1955 року, у віці 80 років, прибув до палацу і склав із себе обов'язки прем'єр-міністра. «Людина — це її дух», — повідомив він Кабінету міністрів на своєму заключному зібранні й наостанок дав їм пораду: «Ніколи не розлучайтеся з американцями».
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію