Чимало античних філософів визнають, що через дисципліновані розмірковування про смерть ми вносимо стрімкість, яскравість і сенс у кожен прожитий день. Вони «практикувались у підготовці до смерті» не тому, що були аж такими похмурими, чи хворобливими, чи налаштованими на погане, і не тому, що хотіли, щоб усі навколо захоплювалися глибинами їхнього мислення. Ні, вони робили це тільки тому, що хотіли прожити якомога краще й повніше життя.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя