Запалені вогнем фанатизму, учні готові були вклонитися перед божественним Учителем як перед ідолом блага й достатку. На їхнє превелике здивування, відразу після насичення народу хлібами Христос наполіг, щоб учні проти ночі сіли в човен і відпливли на протилежний берег Галілейського озера, до Капернауму, поки Він не відпустить народ. Коли Ісус повернувся до людей, то почув, як вони між собою гомоніли: «Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!». Люди не тільки не хотіли розходитися, але й мали намір силою забрати Христа з собою в Єрусалим, щоб поставити царем. Тоді Ісус, поки Його ніхто не помітив, швидко відійшов на один із навколишніх пригірків, щоб наодинці вилити у молитві душу Своєму Отцю.
Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/bogtoday/notatky.info/www/wp-content/themes/quotesin/template-parts/content.php on line 58
— ,
Царство Боже непримітне, бо люди надто дріб'язкові, щоб його відразу помітити у своєму житті. Усі в ньому народилися і колись його покинули, бо всі були невинними дітьми, які виросли зі світу чистих дитячих мрій у прагматичний світ жорстокості та лицемірства. Заради успіху та слави люди легко переступають через сумління і втрачають радість чистого серця. А досягнувши всього, чого бажали, відчувають втому від задоволень та пересиченість від насолод. Та зустріч із Христом у багатьох пробуджує спрагу до давно забутої втіхи від безкорисливого добра.
Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/bogtoday/notatky.info/www/wp-content/themes/quotesin/template-parts/content.php on line 58
— ,