Наша душа є гнучкою й підлаштовується до об'єкта своєї радості. Теолог Джон Пайпер каже, що «постійне споживання беззмістовних речей зменшує душу... До цього звикаєш. Це починає здаватися нормальним. Дурне стає смішним, смішне - приємним, а приємне душевним задоволенням. І врешті-решт душа, яку створено для Бога, зменшується, аби щільно вміщати тільки банальне». Довго зачаровані банальними, блискучими й мерехтливими видовищами цього світу, наші серця не можуть зростати в захопленні Христом. Але коли ми живимося Христом, Його слава наповнює наші серця, розширюючи наші бажання мати більше Його. Проте ми живемо з постійною напругою в цьому світі між тим, що найбільше приваблює наші очі, і тим, що найбільше живить наші душі.
— Т. Рейнкі, Битва за увагу