Христос спершу повернувся до раба і зцілив його вухо. Але Він не збирався використовувати надзвичайні здібності для власного захисту. Після такого простого прояву Божої великодушності дріб'язкова злоба гордих людей, які пов'язали Його як якогось особливо небезпечного злочинця, виглядала ницою і потворною. Коли апостоли зрозуміли, що Христос не збирається боротися і показувати Свою справжню силу, то кинулися врізнобіч і розчинилися у темряві саду. Лиш один учень на ім'я Марк деякий час супроводжував Учителя на віддалі, загорнувшись у покривало на голе тіло, адже ці події заскочили його під час сну. Сторожа швидко помітила переслідувача і спробувала його схопити, але той спритно ухилився і, залишивши у них в руках покривало, голяка дременув геть. І це була гола правда про весь героїзм апостолів.Д. Таргонський, (Тернопіль: Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Володимира, 2025), С.331