У Новому Завіті ми не знаходимо аргументів на користь протиставлення духовного і світського у нашому житті. Звільнення від цієї дилеми лежить у досконалому розумінні християнської істини. Нашим бездоганним прикладом є сам Господь Ісус Христос. Його життя не було розділеним. Від народження до смерті на хресті Він жив на землі в присутності Свого Отця, без розфокусування. Ісус присвятив Себе Богу, і Той прийняв жертву Його життя. «Я завжди роблю те, що Йому до вподоби» (Ів. 8:29) — так Ісус стисло охарактеризував Своє буття, кажучи про Отця.
— Е. Тозер, Прагнення Бога