Ісус був майстром ставити подібні запитання. Пам'ятаєте, як четверо чоловіків спустили свого паралізованого друга через отвір у даху, щоб принести його до Ісуса? Тоді ж прозвучали Його запитання, які спантеличили вчителів Закону: «... для чого так думаєте у ваших серцях? Що легше? чи сказати розслабленому: "прощаються тобі гріхи"? або сказати: "встань, візьми свою постіль і ходи"?» (Мк. 2: 8-9). Іншого разу, в суботу, Ісус був у синагозі і побачив у зібранні людину з висохлою рукою (див.: Мк. 3:1). Дехто з присутніх вирішив з'ясувати, чи порушить Ісус закон про суботу (як вони його розуміли) і чи зцілить недужого цього священного дня. І знову Ісус звернувся до тих, хто зібрався з запитанням: «... чи має в суботу добро робити, чи зло робити? душу врятувати, чи занапастити?» (Мк. 3:4). Ці запитання Ісуса розплющили мені очі, я зрозумів, що зазвичай шукаю у Нього відповіді на свої запитання, але пропускаю повз вуха Його запитання до мене. Отримавши відповідь на своє запитання, я не поспішаю зустрічатися з Господом до появи наступного питання. Але я не можу не бачити, що Його питання до мене зближують нас. Здається, Ісусу приносить особливе задоволення робити те, що підтримує та зміцнює наші взаємини.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

взаєминиГосподьзапитання

Нас мучило почуття провини. Ми ще довго не могли сім'єю дозволити собі ніякого відпочинку. Лише через місяці ми вирішили себе змушувати збиратися по суботах і проводити час всією сім'єю. Така гнітюча реальність війни.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

адаптаціявідпочиноквійна

Закони про чистоту та нечистоту він вивернув навиворіт. Він навмисно зцілював у суботу, і значення її переорієнтував він. Всупереч суспільним табу, він простягав руку допомоги жінкам, дітям, хворим, нечистим і навіть мертвим. Минаючи офіційну храмову систему жертвоприношень для відпущення гріхів, він прощав силою своєї влади. Він сідав за один стіл із митарями, блудницями та іншими «грішниками». Більше того, він переказував деякі події з історії Ізраїлю на свій лад, так що офіційна влада опинялася в дуже непривабливому світлі, розуміючи, що йдеться саме про них. Стоячи на суді перед вищою політичною і релігійною владою іудейського суспільства, він назвав себе Сином Людським з Книги Данила, який зрештою знищить владу, яка гнобить і переслідує народ Божий (Дан. 7). Не дивно, що після таких слів первосвященик розірвав свій одяг, звинувативши Ісуса в богохульстві. Він би не зробив цього, якби не побачив себе в ролі страшного та жахливого звіра з Дан. 7. Старі міхи не могли втримати новизну та революційний характер вчення Ісуса; політичні кровоносні судини ось-ось мали розірватися.

— К. Райт, Миссия Бога

владаДанилоІсус

Я також прислухаюся до слів пастора Дж. Р. Бріггса, який каже: «Я ще не зустрічав жодного пастора, що пережив вигорання, котрий би дотримувався суботи по-біблійному». Один чоловік попросив мене звернути увагу, що день відпочинку передбачає припинення будь-якої праці. Він писав: «Я щиро вважав, що маю день відпочинку щотижня, проте насправді я просто зупиняв одну роботу, щоб надолужити іншу. Я «нашпиговуваю" свій вихідний день стількома справами навколо будинку, що він ставав набагато завантаженішим, ніж мої робочі дні.»

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

БібліяБріггсбудинок

Якщо ми відмовляємося відпочивати, поки не закінчимо роботу, ми не відпочинемо до самої смерті. Субота анулює надуманий поспіх наших днів, оскільки звільняє нас від необхідності завершувати розпочате.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

відпочинокднізавершення

Якщо у своєму робочому графіку ми не здатні виділити час для суботнього спокою, ми чинимо, немов раби. Бог не задумував суботу як день поневолення - "ти не можеш", навпаки, це день звільнення від зобов'язань "ти не повинен". А ми поводимося так, ніби не вільні самі вирішувати, коли нам відпочивати, і в повсякденному житті, і в служінні.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

відпочинокграфікзвільнення

Субота безпосередньо пов'язана з вірою. Зберігати суботу - означає передати в Божі руки все, що нас справді турбує: гроші, роботу, становище в суспільстві, репутацію, плани, проєкти, словом, усе те, за що, інакше, ми - тримаємося щосили, немов за власне життя.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

Богвірагроші

Ми стали суспільством, яке вимірює цінність життя з точки зору виробництва або споживання. Якщо субота - день, коли раз на тиждень неможливо віддаватися обом цим захопливим заняттям, неважко зрозуміти, чому сучасне суспільство вважає цей час витраченим даремно.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

виробництвозаняттяприорітет

Але перш ніж людина змогла приступити до виконання доручення, вона мала прожити сьому лінь як день суботнього спокою. Докази того, що до цього моменту людина обробляла землю, відсутні, а отже, наше життя почалося з Божого спокою, а не праці в Едемському саду.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

БогдорученняЕдем