Закони про чистоту та нечистоту він вивернув навиворіт. Він навмисно зцілював у суботу, і значення її переорієнтував він. Всупереч суспільним табу, він простягав руку допомоги жінкам, дітям, хворим, нечистим і навіть мертвим. Минаючи офіційну храмову систему жертвоприношень для відпущення гріхів, він прощав силою своєї влади. Він сідав за один стіл із митарями, блудницями та іншими «грішниками». Більше того, він переказував деякі події з історії Ізраїлю на свій лад, так що офіційна влада опинялася в дуже непривабливому світлі, розуміючи, що йдеться саме про них. Стоячи на суді перед вищою політичною і релігійною владою іудейського суспільства, він назвав себе Сином Людським з Книги Данила, який зрештою знищить владу, яка гнобить і переслідує народ Божий (Дан. 7). Не дивно, що після таких слів первосвященик розірвав свій одяг, звинувативши Ісуса в богохульстві. Він би не зробив цього, якби не побачив себе в ролі страшного та жахливого звіра з Дан. 7. Старі міхи не могли втримати новизну та революційний характер вчення Ісуса; політичні кровоносні судини ось-ось мали розірватися.
— К. Райт, Миссия Бога