Існує лише один шлях до справжньої людської величі: дорога страждань. (Альберт Ейнштейн)

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

величЕйнштейнжиття

Звичайно, страх не може автоматично породжувати хоробрість. Травма не обов'язково спричиняє інсайти. Труднощі не завжди роблять нас кращими. Біль може зламати нас або ж зробити мудрішими. Страждання може нас зруйнувати або навпаки зміцнити. Страх здатен як поставити нас на коліна, так і зробити хоробрішими. І тільки стійкість має значення, бо саме вона визначає результат.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

більмудрістьстійкість

Особи Трійці співчувають нашим стражданням, а єство Бога залишається не зачепленим ними. Якщо така побудова здається жорстокою і безсердечною, то треба лише провести аналогію з лікарем і хворими. Великий лікар повинен співчувати мукам своїх пацієнтів і має бути здатний полегшити їхні страждання, але він не покликаний хворіти на ті самі хвороби. Ба більше, ми б менше довіряли лікарю, якби він був хворий на те саме, що й ми. Пацієнт у лікарні зовсім не хоче, щоб його лікар лежав на сусідньому ліжку і розповідав, що він дуже добре розуміє, що означає бути хворим.

— Д. Брей, Бог

єстволікарпацієнт

Якщо ви думаєте, що не страждаєте на гординю, значить, ви дійсно нею страждаєте.

— К. Льюис, Просто Христианство

гординядумкапомилка

Вейн Малляєр, автор мудрої книги «Спадщина Серця», пише про внутрішнє зцілення: «Якщо ми тримаємось за те, як та чи інша людина образила чи зневажила нас, то ми потрапили в пастку, в якій вічно будемо танцювати танець страждання з цією людною.»

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

визволеннявідповідальністьзневага

Логотерапія, зважаючи на неминуче закiнчення людського існування, є не песимістичною, а радше активізаційною. Щоб пояснити це образно, ми можемо сказати: песиміст нагадує людину, котра зі страхом і сумом поглядає на свій настінний календар, з якого що дня відриває сторінку і який щодня робиться тоншим. З іншого боку, людина, яка активно вирішує свої життєвi проблеми, наче вириває з календаря чергову сторінку й охайно та ретельно її зберігає разом із попередніми, спочатку накидавши на ній кілька стислих нотаток. Людина з гордістю й радістю оглядає багатство, зібране у цих нотатках, бо це свідчення життя, прожитого уповні. Що це означатиме для людини, якщо вона помітить, що старіє? Чи має вона будь-який привід заздрити молодим людям, яких бачить, або ностальгувати над втраченою юністю? Для чого їй заздрити молодi? Через можливості, які мають молоді люди, те майбутнє, яке для неï вже позаду? «Ні, дякую, - думатиме людина. - Замість можливостей я маю у минулому вже доконане, не тільки реальність виконаної праці і здійсненного кохання, але й мужньо пережитих страждань. Цими стражданнями я найбільше пишаюся, хоч вони й не можуть викликати заздрощів.»

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

життяіснуваннякохання

Хіба ж не написано в Псалмах, що Бог зберігає усі ваші сльози? Отже, можливо, жодне iз ваших страждань не було даремним. Уперше за багато років він знайшов полегшення своїх страждань, поглянувши на них з нового погляду, який я зумiв вiдкрити для нього.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

Богпоглядполегшення

За якийсь час я перейшов до іншого запитання, звертаючись уже до всієї групи. Йшлося про те, чи мавпа, яку використовують для дослідів iз отримання сироватки від поліомієліту і якій постійно роблять пункції, спроможна зрозумiти сенс своїх страждань. Одноголосно група ствердила: звісно, що нi; через обмежений інтелект мавпа не може увійти у світ людей, той єдиний світ, у якому можуть зрозуміти сенс страждань. Тоді я поставив іще одне питання: «А як щодо людини? Ви впевнені, що людський світ - це вищий щабель еволюції космосу? Хіба не можливо, що існує інший вимір, у якому питання щодо остаточного сенсу людських страждань знайде вiдповiдь?»

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

дослідиеволюціяінтелект

Стурбованість людини, навiть відчай, що викликані нікчемністю життя, - це духовне страждання, але в жодному разі не душевна хвороба.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

відчайжиттялюдина

Людину позбавили творчого життя й насолоди. Але не тільки творчiсть i насолода мають сенс. Якщо взагалi iснує сенс життя, то мусить бути і сенс у стражданні. Страждання - це невід'ємна частина життя, так само як доля і смерть. Без страждання і смерті життя людини не сповнене.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

доляжиттянасолода

«Я боюся лише єдиного - не бути вартим своїх страждань.»

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

вартістьгідністьжиття

Мистецтву життя можна навчатися навіть у концентраційному таборі, хоча там панує страждання. Наведу аналогію: страждання людини подібні до поведінки газу. Якщо певну кількість газу накачати до порожньої камери, він цілком рівномірно заповнить простір, незалежно від його величини. Подібно до цього страждання цілком охоплюють душу людини і її свідомість, і не має значення, великі вони чи малі. Таким чином, «розмір» людських страждань абсолютно відносний.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

аналогіягаздуша