Одну людину страждання озлоблювали, а іншій відкривали новий шлях - Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє! Смерть не була глухим кутом для злочинців навіть у безвиході люди мають можливість зробити свій остаточний вибір і змінити все життя. Один злочинець вимагав у Бога позбавлення від справедливого покарання за вбивство, не вважаючи, що зробив щось погане і не розуміючи, як можна жити по-іншому. Другий же подякував Христу, вперше в житті відчувши справжню радість від прощення всього того, що не давало спокою. Ця радість від полегшення сумління була передвісницею зовсім іншого життя, яке тої самої днини очікувало його за порогом смерті: -Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі мною в раю!

— Д. Таргонський,

вибірвіразлочинці

Коли Христа привели на місце страти, то спершу запропонували вино зі смирною - знеболювальне, яке давали засудженому для полегшення болю. Та Ісус відмовився. Безліч людей на землі теж невинно терпіли тортури і зносили набагато сильніший фізичний біль, ніж Христос. Але так, як Бог, ніхто й ніколи не страждав. Адже в Його душі не було й краплі помсти та злоби, що, як наркотик, засліплюють очі та притуплюють почуття. Христос не міг не любити тих, хто Його вбивав, і від цього Його біль сягав нескінченності. Як у доброго батька пекуче болить душа через жорстокість своєї дитини, яку він ніколи не виховував, так Бог переживав немислимий біль за Своє творіння, яке зробив добрим, а воно з нелюдською злобою Його вбивало: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять.

— Д. Таргонський,

батьківська любовбільБог

Ісус не лякав людей божественною помстою та майбутніми стражданнями. Вбиваючи Бога, люди самі виганяли Любов зі свого життя, а потім знищували одне одного.

— Д. Таргонський,

Богвибір людинивигнання любові

Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля. Христос уже змирився з тим, що не зможе оминути смерті. Але Творцю було нестерпно важко пити гірку чашу людської зради, злоби та іронії з рук Свого улюбленого творіння. Адже Його чиста душа не мала в собі ані найменшої краплі ненависті і на злобу могла відповідати тільки співчуттям. Більшого болю, ніж Христос, не зазнавав ніхто у світі.

— Д. Таргонський,

більволя Отцяжертовність

Ніхто з людей так не боявся смерті, як Христос, бо Він найсильніше любив життя. Ніхто, крім Христа, так не сумував за людьми, бо Він плекав до них безмежну любов. Хоч Ісус боявся смерті, але не плазував перед нею, бо не мав у серці навіть тіні злоби. Бог жив для людей, і Йому нестерпно важко було приймати чашу страж дань із їхніх рук, але Він не мав іншого шляху, бо таким був їхній вибір.

— Д. Таргонський,

вірність людямжертовністьжиття

Ми, християни, також віримо, що сам Бог одного дня втілився. Воплотився. Щоб пережити біль від порізу пальця, ситість після вечері, напал нестримного сміху, сльози скорботи, нудоту, потребу ходити в туалет, сонливість і безсоння, втому від додити пітки, тепло від сліду маминого поцілунку на чолi твердість мозолів на руках після роботи в столярні, свербіж спітнілого чола під липким волоссям. Він вирішив вкладати пальцями їжу до рота, обпікатися гарячою рибою, нюхати свіжоспечений хліб, ходити до храму, плавати в човні, засмагати від сонячного проміння. Але також: бути зрадженим, відчувати на обличчі чужу слину після плювка, терпіти побої, стікати кров'ю, бути прибитим до шматка дерева, померти.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

більБогвтілення

Ти в цьому промислі харчувався через трубочку із розпоротими кишками. Як ти можеш його вихваляти? А потім одразу зрозумів. Слава промислу, бо ти в ньому харчувався через трубочку з розпоротими кишками, але не втратив надії. І переміг.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

віражиттянадія

"У пристрастях Сина Батько Сам відчуває біль залишеності. У смерті Сина смерть приходить до Самого Бога, і Отець, у Своїй любові до покинутого людства, страждає від смерті Сина".

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БатькоБогзалишеність

Казо Кітаморі стверджує, що справжнє кохання корениться у стражданнях. "Бог є пораненим Господом, який несе біль у Собі". Бог, завдяки тому, що Він Сам відчуває біль і страждання, може надати людським стражданням сенс і гідність.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БогКазоКітаморі

Говорячи у своїй книжці 2013 року про страждання, Келлер писав, що «один з головних уроків Біблії полягає в тому, що майже ніхто не зростає духовно чи не знаходить Бога без страждань, без пронизливого болю, що пробуджує нас і відкриває нам очі на різні аспекти життя й наші серця, які ми раніше не бачили».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Бібліябільдуховне

«Коли мені хтось каже: "Не знаю, чи Бога хвилюють наші страждання. Можливо, Йому взагалі на нас байдуже" я відповідаю: "Ні, Богу не байдуже”. Тоді вони питають: "Звідки вам знати?". Послухайте, що я вам скажу. Якби я вірував у будь-якого іншого бога, то не знайшов би, що вам відповісти. Але ми не байдужі Богу Біблії про це красномовно свідчить Його власна готовність страждати за нас. Не знаю, чому Він досі не припинив муки й зло, але Він пройшов їх заради нас і доводить, що має на це вагомі причини, бо Йому не байдуже. Він не спостерігає здалеку. Він поряд з нами».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

байдужістьБібліяБог

«Ісус бореться зі злою силою, страждає за нас, зносить вигнання, віддає себе в жертву й витримує покарання за нас і від нашого імені. Кожним вчинком Ісус робить для нас те, чого ми самі не можемо зробити. Він вершить спасіння - ми не робимо нічого. Тому замісна жертва Христа - це основа основ».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

вигнанняжертвазамісна