Закритість розуму захищає наше его, але платимо за це знесиленням та деградацією мислення. Закриваючи свій розум, - хоч зі страху, хоч зі зверхності, — ми тим самим замикаємо самих себе в клітку, подібно до того, як могли б замкнути здорову і сильну людину в темній, задушливій в'язничній камері. В'язні убезпечені від зовнішнього світу ніщо не може нашкодити їм.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя