У цьому розділі (та й у всій книзі) я використовую слово «релігія» як синонім до слів «моралізм» і «легалізм». Природно, у цього слова не тільки негативне значення: наприклад, можна говорити про християнську релігію. Але я буду використовувати термін у негативному сенсі як евристичний прийом, і в мене на це є кілька вагомих причин. (1) Новозавітні автори використовують два слова для позначення релігії або релігійності - трескейя і дейсі - даймонія, - які Лука і Павло вживають у негативному сенсі (Дії 25:19; 26:5; Кол. 2:18 [«служіння»]). Яків одного разу вживає слово трескейя в позитивному ключі (Як. 1:27, «благочестя»), проте у вірші 26 відгукується про благочестя негативно. У Посланні до євреїв зустрічається кілька пов'язаних за змістом термінів, що позначають надію на справи. (2) Іноді люди протиставляють релігію стосункам: «Християнство це не релігія, а стосунки з Богом». Я маю на увазі не це, тим паче, що дехто говорить так, маючи на увазі, що християнство вимагає тільки внутрішньої любові до Бога, але не слухняності, святості, життя у спільноті та дисципліни. Дітріх Бонхеффер у книжці «Ціна учнівства» називає це дешевою благодаттю: любов несвятого Бога, який не потребує дорогого спокутування, щоб примиритися з нами; любов, що не вимагає і не спонукає змінити життя. Євангеліє відрізняється і від дешевої благодаті, і від релігії.
— Т. Келлер, Центровая Церковь