Пригадую, коли мені було десь 15 років, я читав нарис психолога Ентоні Сторра, у якому він стверджував, що найбільшою і найважливішою була Черчиллева перемога над самим собою. Шо він мав на увазі, так це те, що Черчилль у школі завжди усвідомлював, що є дрібним боязким коротуном, — пригадайте випадок, коли у нього кидають м'ячі від крокету, а він тікає. Тож через силу волі він вирішив побороти власне боягузтво і затинання та стати тим 80-фунтовим слабаком, який, тренуючись із гирями, здобуде тіло Чарльза Атласа¹. А коли підкорено власний страх, аргументує автор, неважко підкорити й усе інше.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію