Усі травми й поранення містять у собі одну важку спільну правду. Із плином часу може виявитися, що перешкодою, котра не дозволяє нам одужати, є не отримана травма, а ми самі. Наше рішення не забувати про отриману травму, постійно тримаючи, так би мовити, душевну рану відкритою набагато довше, ніж треба, перетворюється в нашій свідомості на тяжко виборений шрам. Нас непокоять не самі речі, що з нами трапляються, а ті рішення, які ми ухвалюємо стосовно цих речей.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя