Не треба вважати, що людина, цілком і добровільно віддаючи себе Богу, втрачає частину своєї людськості. Це зовсім не так. Посвята себе Богу не призводить людину до деградації особистості; навпаки, той, хто цілковито віддався Йому, знаходить своє справжнє покликання як створений за образом і подобою свого Творця.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

Боглюдськостіобраз

Сучасні науковці втратили Бога посеред безмежних чудес Його світу. Ми ж, християни, перебуваємо в реальній небезпеці втратити Бога посеред чудес Його Слова. Ми вже майже забули, що Бог — це Особистість, а то-му, як з будь-якою особистістю, з Ним можна розвивати близькі стосунки.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

Богнебезпекаособистість

Але якщо наші уявлення про Бога спотворені, то спотворення піддаються і наші уявлення про життя, взаємини та служіння. Вони деформуються, оскільки ґрунтуються на абсолютно невірному уявленні про Бога. Ми звертаємося до Бога за керівництвом для життя і служіння замість того, щоб просто радіти тому, що Він любить нас і піклується про нас. Правильне уявлення про Бога як про єдине джерело нашої духовної сили та здатність творити добрі справи дозволяє скласти вірне уявлення про ту роль, що відводиться нам у житті та служінні. Без такого розуміння ми схильні переоцінювати свої дії у справі служіння і, як наслідок, недооцінювати важливість формування особистості. Ми забуваємо, що в Божій системі цінностей особисті якості людини важливіші за її вчинки.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

Богдуховна силажиття

Християни, звичайно, идуть далі, принаймні в теорії. Їхнє віровчення вимагає від них вірити в Особистість Бога, і їх навчили молитися: «Отче наш, Який на небесах» (Луки 11:2). Тепер Особистість і батьківство Бога несуть із собою ідею про можливість особистого знайомства. Це допускається, кажу я, теоретично, але для мільйонів християн, тим не менш, Бог не більш реальний, ніж для невіруючого. Вони йдуть по життю, намагаючись любити ідеал і бути відданими лише принципу. На противагу всій цій каламутній невизначеності стоїть чітке біблійне вчення про те, що Бога можна пізнати на власному досвіді. У Біблії панує любляча Особистість, яка ходить серед дерев саду і вдихає приємні пахощі від кож-ної праведної жертви. Ми повсякчас бачимо присутність живої Особи, Яка говорить, благає, любить, працює і проявляє Себе завжди і скрізь, де і коли Його народ виявляє достатню готовність, щоб прийняти ці прояви.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БібліяБогдосвід

Бог є Особистістю, і в глибині Своєї могутньої природи Він мислить, воліє, насолоджується, відчуває, любить, бажає і страждає так само, як і будь-яка інша особа.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

бажанняБогвідчуття

Релігія, якщо вона справжня, є, по суті, відгуком створених особистостей на Особистість Творця, тобто Бога. «Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, - Ісуса Христа» (Івана 17:3).

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БогжиттяІсус

Образ Бога як художника несе в собі думку про особисте вираження у створенні чогось прекрасного.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Богвираженнякраса

В основі своєї, екзистенціалізм є протест проти погляду, що люди можуть бути зведені до рівня "речей", та вимогою серйозного ставлення до особистого існування кожної окремої особистості.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

екзистенціалізміснуваннялюди

«Коли так глибоко поринаєш у життя й творчість якоїсь особи, стається цікава річ, — розповідає Келлер. — Ти засвоюєш не тільки все те, що вона написала, а й сам спосіб її мислення. Уже наперед знаєш, що відповіла б ця людина на те чи інше питання або як вона відреагувала б на ту чи іншу ситуацію».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

досвідмисленнянатхнення

Проведіть з Тімоті хоча б годину, і ви зрозумієте, що він не любить розказувати про себе. Утім, він дуже полюбляє говорити про що читає, чого навчається й що бачить.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

навчанняособистістьроздуми

Коли греки використовували слово arête, воно стосувалося досконалості. Вони використовували те саме слово, щоб описати і досконалість амфори, і досконалість видатного бігуна, і досконалість особистості.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

амфорааретебігун

Існує ще один ледь помітний, але дуже доречний і визначальний фактор у встановленні нашої ідентичності: цілісність. Цілісна особистість - це коли те, що ми думаємо, говоримо і робимо, узгоджується одне з одним. Це коли приватне і публічне життя сумісні. Це те, коли ми вільно можемо виразити своє справжнє «я», впевнено висловлюємо його і не стримуємось суспільними очікуваннями. Коротше кажучи, цілісність - це бути справжнім, природним і автентичним.

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

автентичністьдіїдумка