Проповідь і вчення церкви повинні показувати, як надії людей у ​​цьому суспільстві можуть здійснитися лише у Христі.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

вченняздійсненнянадія

Євангеліє - це найглибша розрада, яку тільки можна запропонувати людському серцю.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

віраЄвангелієлюбов

На запитання «що таке Євангеліє?» є дві основні відповіді. Одна - викласти біблійну радісну звістку про те, як можна відновити спілкування з Богом. Тоді сенс питання такий: «Що мені робити, щоб спастися?» Другий викласти біблійну радісну звістку про те, що Бог зробить в історії людства за допомогою подвигу Христа. Тоді ми розуміємо наше запитання так: «Яка надія є для світу?»

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БогЄвангелієзвістка

Але найгірше, напевно, те, що позбавлені відчуття свого минулого люди часто не мають і добре вкоріненої надії на майбутнє. Розчавлені тягарем теперішнього й у безладних пошуках виходу, вони починають вірити в різноманітні чудеса, магічні формули, прості відповіді та секретні прозріння. Це може призвести до ще більшого захоплення всілякими новими починаннями й інноваційними рішеннями. Внаслідок цього люди викидають на вітер свої гроші, голоси, час і енергію, ведучись на брехливі обіцянки інших замість того, щоб у самих собі пошукати потенціал, який уже багатьом вдалося знайти в собі в минулому.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

брехливімайбутнєминуле

Моделі пропонують нам надію. Після того як підприємець банкрутіє, солдат втрачає кінцівку, а мати втрачає дитину, кожному із них може здаватися, що з їхнього життя навіки зникла радість. Але якщо вони зустрінуться з іншим бізнесменом, іншим солдатом, іншою матір'ю, котрі пройшли крізь ті самі труднощі, пережили ті самі втрати й зуміли наново зробити своє життя змістовним, можливо, вони також побачать, наскільки багато існує можливостей і для них. Коли ми бачимо, що зробили інші, то починаємо за- питувати, а що могли б зробити ми. Ми починаємо бачити шлях назовні.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

відновленнявтратизмістовність

Ось як Стокдейл пояснював свій парадокс: «Ніколи не можна дозволяти собі, щоб віра в те, що врешті-решт ти все одно переможеш, — хоча цієї віри ніколи не можна втрачати, — затьмарила дисциплінованість, яка допоможе тобі про тистояти будь-яким, навіть найжорстокішим фактам твоєї нинішньої реальності, хай би якими страшними вони були».Зустрівшись із труднощами, слід зуміти чітко побачити всю картину цих труднощів. Рожеві окуляри, крізь які ти дивитимешся на неприємні факти, не допоможуть тобі впоратись із ситуацією. Не допоможуть тобі й фантазії стосовно того, що могло б бути. Треба навчитися ясно бачити реальну картину. Парадокс, одначе, полягає в тому, що водночас ти маєш і зберегти якимсь чином у серці надію.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

вірадисциплінанадія

Інакше кажучи, люди, котрі найліпше давали собі раду, були тими, хто знайшов для чого жити в ситуації, коли всі інші навіть не знали, чому й навіщо існують.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

боротьбавиживанняжиття

Коли мені було двадцять років, я жив і працював у боснійському таборі для біженців.Усі біженці стикалися з жорстокістю та руйнуваннями. Вони втратили геть усе, що коли-небудь мали. Багато хто втратив друзів і родину. В халупинились у закритому просторі табору, живучи усі страждал харчуючись самим Лише хлібом та чутками. Усі страждали. Я був іще юним і, очевидно, не сприймав багатьох речей об'єктивно, але було, звичайно, й таке, чого я не знав і просто не міг зрозуміти. Але мене вразила одна річ. Скидалося на те, що в та-борі найліпше давали собі раду ті люди, котрі мали дуже маленьких дітей або ж онуків. Вони знали, що мусять прокидатися щоранку, що мусять вистояти, бо це потрібно комусь іще.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

біженцівиживаннядіти

У першу мить, коли наша мрія на порозі здійснення, нам здається, що ми вхопили жар-птицю за яскраве її оперення, але вже наступної миті вона вислизає від нас. Я думаю, ви всі розумієте, про що я веду мову. Дружина може бути прекрасною дружиною, готелі та пейзажі - просто чудовими, а хімія - неймовірно цікавою справою, але при всьому при цьому щось вислизає від нас.

— К. Льюис, Просто Христианство

готелідружинамить

Цікава комбінація єврейських слів про прославляння знайдена в Псалмі 99:4 - «Входьте у браму Його зі славослів'ям [тода], на подвір'я Його - з хвалою [техіла]. Славте Його, благословляйте [барак] ім'я Його". Цей порядок слів варто дослідити. Першим іде славослів'я, засноване на вірі. Часто для багатьох із нас саме з цього починається справжнє поклоніння. Обставини не завжди викликають емоції, що підкріплюють віру. Часом у нас немає видимої надії, але ми починаємо славословити вірою [тода]. Потім, пройшовши через браму славослів'я, ми вступаємо у двори хвали з піснею [техіла]. Під час безперервного славослів'я ми починаємо благословляти [барак] Господа! Алілуя!

— Д. Тейлор, Фактор «АЛЛИЛУЙЯ»

благословеннявіранадія

Спостереження за цим випадком і висновки, почерпнуті з нього, збігаються з фактом, до якого привернув мою увагу головний лікар концентраційного табору. Рівень смертності в таборі між Різдвом 1944-го і Новим роком 1945-го перевищив усі попередні показники. На його думку, пояснення цього зростання - не в погіршенні умов праці або харчування, чи змiнi погоди, чи епідеміях. Просто більшість в'язнів жили з наївною надією, що вони по вернуться додому до Різдва. Коли наблизився святковий час і не з'явилося жодних підбадьорливих новин, в'язні втратили мужність і піддалися розчаруванню. Це мало не безпечний вплив на їхню опірність, і чимало з них померло.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

висновоклікарнадія

Дехто втрачав будь-яку надію, але найбільше дратували невиправні оптимісти.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

емоціялюдинанадія