Гріх не вказує на відсутність віри чи невдачу з боку Бога; навпаки, він вказує на необхідність доручити свою особистість ніжній турботі Бога. Таким чином, Лютер у своїй знаменитій фразі повідомляє, що віруючий є "одночасно грішним і праведним" (simul iustus et peccator); праведним у надії, але фактично грішним; праведним в очах Божих і в Його обіцянках, однак, є грішником у реальності.
— А. МакГрат, Введение в христианское богословие