Як наголошує Брейді Байд [Brady Boyd] у своїй книзі “Залежність від зайнятості”: Зрештою, кожна проблема, яку я бачу практично в кожній людині, яку я знаю, - це проблема занадто швидкого руху впродовж занадто тривалого часу в занадто багатьох аспектах життя.
— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання
К'єркегор сказав, що "гніт зайнятості подібний до чаклунських чар. Її влада шириться... прагнучи заволодіти все новими юними жертвами, щоб ні дитинство, ні юність не відали усамітнення і спокою, які необхідні для вкорінення в наших серцях Вічності". Зайнятість неймовірно підступна, але я зрозумів, що внаслідок поспіху моє життя проходить повз.
— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.
Ми працюємо не покладаючи рук, щоб заробити якомога більше грошей і купити ще більше речей, яких ми насправді не потребуємо. І цей біг по колу лише прискорює темп нашого життя. Інакше кажучи, спокуса робить нас заручниками такого невірного рівняння: більше мати + більше споживати = краще жити. Піддавшись цій спокусі, ми потрапляємо в пастку надмірної зайнятості й навіть не усвідомлюємо цього. Можливо, ще одне порівняння допоможе нам уважніше придивитися до свого життя.
— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.
У книзі "In The Way of the Heart" Генрі Нувен пропонує іншу мету: "Головне, допомогти людям зосередитися на реальній, але часто непомітній присутності Бога в їхньому житті. Отже, завдання, що стоїть перед лідерами церкви, не в тому, як зайняти людей, а вберегти їх від надмірної зайнятості, яка не дає змоги чути тихий голос Бога". Саме здатність чути Бога дає можливість плідно жити і працювати.
— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.
Ніхто не повинен мати дві роботи, поки кожен не матиме хоча б одну.
— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.