Сам Господь Ісус Христос є нашим досконалим прикладом, і Він не відав розділеного життя. У Присутності Отця Він без напруження жив на землі від самого дитинства до Своєї смерті на хресті. Бог прийняв жертву всього Його життя, не роблячи різниці між одним вчинком й іншим. «Я завжди роблю те, що Йому до вподоби!» (Івана 8:29), - так Ісус коротко підсумував Своє життя у стосунках з Отцем. Перебуваючи серед людей, Він був врівноваженим і спокійним. Тиск і страждання, які Він переносив, випливали з Його становища як носія гріхів світу; вони ніколи не були результатом моральної невпевненості або духовної непристосованості.
— Е. Тозер, Прагнути Бога