Якось, віддаючись черговому міркуванню про режим харчування, що дозволяє втрачати по кілограму на тиждень, я згадав слова з книги Повторення Закону, процитовані Ісусом: «...написано: "не хлібом одним буде жити людина, а всяким словом, що виходить з уст Божих"» (Мф. 4:4). Згідно з Писанням, життя людини це життя самого Бога. Те життя, що підтримується завдяки взаєминам із Господом. Слово, сказане Богом, не втрачає актуальності з часом.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

актуальністьБогвзаємини

Біблія ніколи не стане для нас живою Книгою, доки ми не переконаємося, що Бог промовляє у Своєму всесвіті. Перескочити з мертвого, безособового світу до Біблійних істин для більшості людей занадто складно. Вони можуть визнати, що слід сприймати Біблію як Слово Боже, і навіть намагатися думати про неї саме так, але не можуть повірити, що слова, написані на сторінках Писання, насправді звернені до них. Людина може сказати: «Ці слова адресовані мені», але в глибині душі не відчувати і не вірити, що це так. Вона є жертвою психології роздвоєння та намагається думати, що Бог говіркий лише в Книзі та залишається німим деінде.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БібліяБогвсесвіт

Істини про те, що Бог тут і що Він говорить, стоять за всіма іншими в Писанні; без них не могло би бути ніякого об'явлення взагалі. Бог не написав книгу і надіслав її з посланцем, щоб десь вдалечині люди, нездатні осягнути написане, читали її. Він надиктував цю Книгу і живе у Своїх мовлених словах, постійно продовжуючи говорити і роблячи так, щоб сила Його слів зберігалася протягом багатьох років. Бог дихнув на глину, і та стала людиною; Він

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богговоритьголос

Покоління християн, що виросло серед автоматичних приладів і звикло лише натискати кнопки, нетерпляче ставиться до повільніших і менш прямих способів досягнення своїх цілей. Ми намагаємося застосувати методи, притаманні епосі машин, до наших стосунків з Богом. Ми читаємо відповідний розділ Писання, проводимо короткий час в молитві та поспішаємо геть, сподіваючись компенсувати своє глибоке внутрішнє банкрутство, відвідавши чергову конференцію або послухавши чергову захоплюючу історію, розказану релігійним шукачем пригод, який нещодавно повернувся з далеких країв.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богдуховністьмашина

Грунтовне вивчення Писання є обов'язковою умовою в Церкві Живого Бога. Без цього жодна церква не може вважатися новозавітною в строгому значенні цього терміну. Але викладання Біблії може здійснюватися в такий спосіб, що слухачі залишаються цілком позбавленими справжньої духовної поживи. Адже душу живлять не просто слова, а Сам Бог, і до тих пір, поки слухачі не знайдуть Бога через особистий досвід, вони не виграють від того, що почули істину. Біблія не самоціль, а засіб привести людей до близького і насичуючого пізнання Бога, щоб вони могли увійти в Нього, насолоджуватися Його Присутністю, відчути і пізнати внутрішню солодкість Бога в самому осерді душ і центрі їхніх сердець.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БібліяБогдуша

Кальвін починає свій аналіз приречення з розгляду фактів, що спостерігаються. Дехто вірить євангелії. Дехто не вірить. Основна мета доктрини про приречення — пояснити, чому деякі люди відгукуються на євангеліє, а інші ні. Це — спроба пояснення всієї різноманітності людських відгуків на благодать. Приречення, згідно з Кальвіном, слід розглядати як міркування над даними людського досвіду, витлумаченого у світлі Писання, а не як щось, виведене на основі апріорних ідей, що стосуються божественного всемогутності. Віра в приречення сама по собі не догмат віри, а кінцевий результат заснованих на Святому Письмі міркувань про те, як благодать впливає на людей у ​​світлі загадок людського досвіду.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Благодатьвірадосвід

Згідно з Писанням, Святий Дух не є Духом Отця або Духом Сина, але Духом обох. З цієї причини Святий Дух здатний навчити нас тієї любові, яка є спільною у Отця і Сина і якою вони люблять Друг Друга».

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

ДругДругулюбовОтець

Доктрина Барта про "трояку форму Слова Божого" виділяє троякий рух від Слова Божого в Христі до свідчення про це Слово в Писанні і, нарешті, проголошення цього Слова в проповіді віруючих. Таким чином, існує прямий та органічний зв'язок між проповіддю Церкви та особистістю Христа.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БартПисанняпроповідь

Підкресливши це, Кальвін запроваджує нове поняття про одкровення; Писання підтверджує те, що відомо про Бога з природи, водночас пояснюючи це загальне одкровення та доповнюючи його. "Знання про Бога, Який чітко проявляється у світі та у всіх створених істотах, ясніше і зрозуміліше пояснюється у Слові". Лише завдяки Писанням, віруючий отримує доступ до знань про спокутні дії Бога в історії, кульмінація яких припадає на життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа. З погляду Кальвіна, одкровення зосереджується на особистості Ісуса Христа; наші знання про Бога передаються через Нього. Таким чином, Бога можна повністю пізнати лише через Ісуса Христа, Якого, у свою чергу, можна пізнати лише через Святе Письмо; однак створений порядок дає нам для цього одкровення важливі моменти підтвердження.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БогІсусКальвін

Підкресливши це, Кальвін запроваджує нове поняття про одкровення; Писання підтверджує те, що відомо про Бога з природи, водночас пояснюючи це загальне одкровення та доповнюючи його. "Знання про Бога, Який чітко проявляється у світі та у всіх створених істотах, ясніше і зрозуміліше пояснюється у Слові"

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БогзнанняКальвін

У широкому значенні слова християнство визнає існування чотирьох джерел: 1. Писання; 2. Розум; 3. Передання; 4. Досвід.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

джереладосвідпередання

Ми говоримо про «практичне застосування Біблії до свого життя», що часто означає спробу вмістити Біблію в тісні рамки так званого «життя в реальному світі». Але що, якби ми спробували, навпаки, змінити своє життя відповідно до Писання, припустивши, що саме воно по-справжньому реальне, що це є правдива історія, в якій ми покликані знайти своє місце.

— К. Райт, Миссия Бога

Бібліяжиттяісторія