Кальвін починає свій аналіз приречення з розгляду фактів, що спостерігаються. Дехто вірить євангелії. Дехто не вірить. Основна мета доктрини про приречення — пояснити, чому деякі люди відгукуються на євангеліє, а інші ні. Це — спроба пояснення всієї різноманітності людських відгуків на благодать. Приречення, згідно з Кальвіном, слід розглядати як міркування над даними людського досвіду, витлумаченого у світлі Писання, а не як щось, виведене на основі апріорних ідей, що стосуються божественного всемогутності. Віра в приречення сама по собі не догмат віри, а кінцевий результат заснованих на Святому Письмі міркувань про те, як благодать впливає на людей у ​​світлі загадок людського досвіду.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Благодатьвірадосвід

Оскільки світ — творіння Боже, він гідний хвали, поваги та утвердження; оскільки він — занепале творіння, він заслуговує на критику з метою його спокутування. Ці два погляди можна назвати подвійним центром еліпса світостверджуючої духовності Жана Кальвіна. Аналогічну структуру можна виявити в кальвінівській доктрині про людську природу, в якій — незважаючи на його підкреслення гріховної природи занепалого людства — він не втрачає на увазі той факт, що вона залишається творінням Божим.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

гріховністьдуховністьзанепад

Кальвін зводить цей загальний принцип до твердження: "Щодо всього закону, євангеліє відрізняється від нього лише ясністю викладу". Як у Старому, так і Новому Завітах показаний Христос, запропонована благодать Святого Духа, однак, у Новому Завіті це зроблено більш ясно і повно

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БлагодатьЄвангелієзакон

Підкресливши це, Кальвін запроваджує нове поняття про одкровення; Писання підтверджує те, що відомо про Бога з природи, водночас пояснюючи це загальне одкровення та доповнюючи його. "Знання про Бога, Який чітко проявляється у світі та у всіх створених істотах, ясніше і зрозуміліше пояснюється у Слові". Лише завдяки Писанням, віруючий отримує доступ до знань про спокутні дії Бога в історії, кульмінація яких припадає на життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа. З погляду Кальвіна, одкровення зосереджується на особистості Ісуса Христа; наші знання про Бога передаються через Нього. Таким чином, Бога можна повністю пізнати лише через Ісуса Христа, Якого, у свою чергу, можна пізнати лише через Святе Письмо; однак створений порядок дає нам для цього одкровення важливі моменти підтвердження.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БогІсусКальвін

Підкресливши це, Кальвін запроваджує нове поняття про одкровення; Писання підтверджує те, що відомо про Бога з природи, водночас пояснюючи це загальне одкровення та доповнюючи його. "Знання про Бога, Який чітко проявляється у світі та у всіх створених істотах, ясніше і зрозуміліше пояснюється у Слові"

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БогзнанняКальвін

Жан Кальвін усунув серйозну перешкоду на шляху розвитку природничих наук - біблійний буквалізм, який продовжує користуватися впливом у фундаменталістських колах донині. Кальвін стверджував, що не всі біблійні твердження, які стосуються Бога чи світу, слід сприймати буквально, бо вони пристосовані до можливостей своїх слухачів. Святе Письмо, недвозначно кажучи про обертання сонця навколо землі, пристосовувалося до світогляду своїх слухачів, а не робило наукових тверджень про всесвіт

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БібліябуквалізмЖан

Позначення реформатської думки кінця XVI-XVII ст. Терміном "кальвінізм" передбачає, що вона ототожнюється з думками Кальвіна, проте в даний час загальновизнано, що ідеї Кальвіна непомітно змінені його наступниками.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

XVIXVIIдумка

Реформатор Жан Кальвін писав, що «у хресті Христовому, немов на театральній сцені, світові було явлено незрівнянну благодать Божу». Він являє собою таку славу, якої не побажав би жоден інший бог. Адже інші боги потребують поклоніння, служіння, підтримки. А наш Бог не має ні в чому потреби. Він Сам сповнений життя, причому настільки, що воно ллється через край. Його слава незрівнянно блага, рясна і жертовна.

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

БлагодатьБогжертовність

Жан Кальвін сказав, що Біблія - це не тільки те, що ми читаємо, але й те, через що ми читаємо все інше. Ми читаємо всю інформацію через лінзи Біблії, і їх достатньо, щоб уникнути помилок при читанні важливих істин, які Бог заклав у створеному Ним світі.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

БібліяБогінформація