В основі християнського послання лежить Сам Бог, Який чекає на Своїх відкуплених дітей, щоб вони почали свідомо відчувати Його Присутність.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богвідкупленнядіти

Усе в Новому Завіті відповідає цій старозавітній кар-тині. Відкупленим людям більше не потрібно спинятися в страху, щоб увійти у Святе Святих. Бог бажає, щоб ми ввійшли в Його Присутність і жили там усе своє життя. Це ми повинні пізнати у свідомому досвіді. Це більше, ніж доктрина, якої треба дотримуватися - це життя, яким треба насолоджуватися кожної миті кожного дня.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

відкупленнядосвіднасолода

Всюдисущість Господа це одне, і є урочистим фактом, невід'ємним від Його досконалості; але явна Присутність - то зовсім інше. І саме від цієї Присутності ми втікаємо, як Адам, щоби сховатися поміж дерев у саду, або як Петро, який сахнувся, вигукуючи: «Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи!» (Луки 5:8). Отже, існування людини на землі - це життя подалі від Присутності, у відриві від того «блаженного центру», що є нашим правильним і належним місцем проживання, нашою першою оселею, яку ми не зберегли і втрата якої становить причину нашого безупинного неспокою.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

АдамвтікаємоГоспода

Грунтовне вивчення Писання є обов'язковою умовою в Церкві Живого Бога. Без цього жодна церква не може вважатися новозавітною в строгому значенні цього терміну. Але викладання Біблії може здійснюватися в такий спосіб, що слухачі залишаються цілком позбавленими справжньої духовної поживи. Адже душу живлять не просто слова, а Сам Бог, і до тих пір, поки слухачі не знайдуть Бога через особистий досвід, вони не виграють від того, що почули істину. Біблія не самоціль, а засіб привести людей до близького і насичуючого пізнання Бога, щоб вони могли увійти в Нього, насолоджуватися Його Присутністю, відчути і пізнати внутрішню солодкість Бога в самому осерді душ і центрі їхніх сердець.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БібліяБогдуша

Сьогодні не бракує вчителів Біблії, здатних правильно викладати принципи вчення Христа, але занадто багато з них, здається, задовольняються тим, що рік за роком навчають основам віри, дивно не усвідомлюючи, що в їхньому служінні немає ні явної Присутності, ні чогось незвичайного в їхньому особистому житті. Вони постійно служать віруючим, що відчувають у своїх грудях тугу, яку їхнє вчення просто не здатне задовольнити.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Бібліявіравчителі

Вони залишили все, щоб піти за Ним. Він був причиною всього їхнього існування. Здавалося, що Він має відповіді на всі їхні запитання. Потім, на їхніх очах Він був заарештований і публічно страчений. Виникло відчуття відсутності Бога. У цей момент ніхто не міг відчувати Його присутність. Навіть у Самого Ісуса, схоже, виникло хвилинне почуття відсутності Бога - "Боже Мій, Боже Мій! навіщо Ти мене залишив?" (Мф.27: 46). Такі думки, згідно з Лютером, доводять, якими ненадійними покажчиками на присутність Божу можуть бути досвід та почуття. Присутні навколо хреста не відчували присутності Божої — з чого вони зробили висновок, що Бог відсутній. Воскресіння спростовує цю думку: Бог був прихований, а людський досвід витлумачив це як відсутність. Богослов'я тлумачить наші почуття, доходячи навіть до суперечності їм, коли вони вводять нас в оману. Воно підкреслює вірність Божу та реальність надій воскресіння — навіть у тих випадках, коли досвід, здається, говорить про інше.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

богослов'явоскресіннядосвід

Бруннер вважає, що у процесі одкровення Бог не просто передає інформацію. У одкровенні передається особиста присутність Бога, а не просто інформація про Нього. Бруннер, ґрунтуючись на аналізі взаємин "Я - Ти" і "Я - Воно", проведеному Мартіном Бубером, стверджує, що у одкровенні присутній сильний елемент відносини. Бог сприймається як "Ти", а не як "Воно".

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БогБруннервідносини

Їм не було треба, щоб Келлер гуртував їхню спільноту, - вони й без нього добре проводили час разом. Їм було треба, щоб присутністю в їхньому житті пастор показував, що про них піклується.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

відносинипасторпідтримка

Якщо християнському лідеру майбутнього треба буде колись на чомусь сфокусуватися, то найкраще йому послужить тут практика перебування в присутності Того, хто постійно запитує нас: «Ти любиш мене? Ти любиш мене? Ти любиш мене?»

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

Божа присутністьзапитаннялідерство

Мова Великого доручення (особливо у Матвія) наповнена старозавітними образами та поняттями. Ісус говорить тими ж словами, що і Яхве у Старому Завіті під час укладання завіту з Ізраїлем; він встановлює нові зобов'язання заповіту для своїх учнів: робити учнями всі народи, хрестячи та навчаючи їх; в кінці він запевняє їх у своїй особистій присутності аж до кінця.

— К. Райт, Миссия Бога

велике дорученнязавітІсус

Як і передбачав Єзекіїль, жива присутність Яхве відчувалося у Вавилоні анітрохи не менше, ніж у Єрусалимі.

— К. Райт, Миссия Бога

ВавилонвідчуттяЄзекіїль

Інакше кажучи, ми зможемо доносити Євангеліє, якщо будемо такими, як оточуючі, і одночасно докорінно несхожими на них, залишаючись на очах і взаємодіючи з ними.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

взаємодіядокорінно несхожимиЄвангеліє