Цитати з тегом: прогрес

Розуміння та формування середовища має велике значення тому, що ті самі складники, залежно від обставин, можуть спричиняти кардинально різні результати. Поміркуй над оцією аналогією: За дуже високих температур: 2 молекули водню + 1 молекула кисню = пара. За нормальної температури: 2 молекули водню + 1 моле кула кисню вода. За дуже низьких температур: 2 молекули водню + 1 молекула кисню = крига. Пара, вода та крига збудовані з однакових складових елементів, які поєднуються між собою майже в однаковий спосіб, але середовище, у якому вони перебувають, багато в чому зумовлює те, якої форми вони набудуть. Так само й у навчанні: його складові елементи дуже часто бувають однаковими чи схожими та поєднуються майже в однаковий спосіб. Біль невід'ємна складова навчання. Як і розмірковування. За певних умов: біль + розмірковування = прогрес. Нам важко. Ми розмірковуємо. Ми намагаємося знову і стаємо міцнішими. Але за інших обставин: біль + розмірковування = ниття. Ми думаємо про те, як же нам важко, як нам сумно та досадно. І замість зростання ми загрузаємо у скаргах. За зовсім інших умов: біль + розмірковування = пиятика. Нас підкорює нездоланність проблеми, з якою ми зіткнулись, і замість опиратися ми починаємо поводитися так, що це шкодить нам самим.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

Люди, котрі зростали подібно до тебе, мали реальний за зок із землею. Вони росли, розуміючи, що життя має свою правду, — сонце, місяць, спеку уроку один посуху не підвладна волі людини, правду, яку людина має прийняти, до якої мусить пристосуватися, з якою мусить навчитися жити. Коли ти рубав дерева, кожен твій день визначався тим, як палило сонце, з якою швидкістю віяв вітер, наскільки сильним був холод. Коли погодні умови є невід'ємною частиною твого життя, дуже важко не бути реалістом. Але коли люди більшість свого часу проводять у рукотворному світі, їхні життя набувають зовсім інакшихпер. спектив. Ті, хто виростають у містах або в безпосередній близькості від них, часто вважають, що світ створений руками людини і виключно для неї. Більше того, вони зазвичай схиляються до думки, що коли ми продовжуватимемо його будувати, роблячи кращим і кращим, то зможемо досягти досконалості. Не визнаючи цього відкрито, вони переважно вірять у те, що повсюдний і повсякчасний прогрес неминуче приведе нас до Раю. (Розпізнати їх дуже легко. Запитай у них, чи існують якісь проблеми, які неможливо розв'язати. Якщо вони не зможуть назвати тобі жодної такої проблеми, найімовірніше, ті люди утопісти, хоча, цілком можливо, їм бракує самосвідомості, щоб це зрозуміти.)

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

У нашому світі й досі залишається чимало справжніх труднощів і болю, і ми з тобою обидва їх бачили. Та ми з тобою живемо у світі, позначеному видатними досягненнями прогресу: їжа більш доступна, менше хвороб, дитяча смертність знизилася в рази, знання стали доступнішими, а люди вільнішими, ніж у будь-яку іншу історичну добу. Людські істоти панують над фізичним світом, — подорожуючи на тисячі миль лише за декілька годин, а не місяців, регулюючи температуру повітря лише одним поворотом ручки контролера, миттєво передаючи свої думки через гори й океани. І це людині в часи Есхіла здавалося б богоподібним. Але багато хто з нас завдяки щасливій можливості користуватися цією легкістю та свободно тією мудрістю, що полягала у стійкості, виробленій багатьма чоловіками й жінками, котрі жили у важчі часи.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя