Екзистенційний вакуум виявляє себе головним чином станом нудьги. Зараз ми можемо зрозуміти Шопенгауера, який казав, що людство вочевидь приречене балансувати між двома крайнощами - злиднями і нудьгою. Дійсно, нудьга завдає психіатрам більше проблем, аніж злидні. І цi проблеми набувають вирішального значення, позаяк прогрес автоматизації, ймовiрно, призведе до збільшення вiльного часу середньостатистичного працівника. Шкода, що більшість із них не знатимуть, як згаяти цей вивільнений час.
— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі