Говорячи у своїй книжці 2013 року про страждання, Келлер писав, що «один з головних уроків Біблії полягає в тому, що майже ніхто не зростає духовно чи не знаходить Бога без страждань, без пронизливого болю, що пробуджує нас і відкриває нам очі на різні аспекти життя й наші серця, які ми раніше не бачили».
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
«Смерть була катом, але Євангеліє перетворило її на простого садівника». A Християни не засинають, коли вмирають. Насправді цієї миті вони пробуджуються. Біллі не пішов у холод і темряву, сказав Тімоті.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Тімоті Келлер, як і чимало інших навернених з Jesus Movement, вважав, що для пробудження треба вийти за межі церковних стін і принести Євангеліє в кімнату гуртожитку. Вони нарікали, що формальності гальмують процес євангелізації. Однак під впливом Міллера Келлер зрозумів, чому церкві потрібне пробудження, а пробудженню - церква. Без пробудження церква втрачає духовний тонус і євангелізаційну актуальність. Але без церкви пробудження підриває доктринальну точність та особисту святість.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Він помітив: щоразу, як церква повертається до Євангелія і насолоджується пробудженням, так звані добродії, які пишаються своєю моральністю, обурено залишають церкву. Тим часом сюди стікаються вигнанці, щоб почути послання благодаті. Ісус завжди жорсткіше ставився до фарисеїв, ніж до звідників і блудниць, а в Євангелії від Луки 15 Він був жорсткішим до старшого брата, ніж до молодшого.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Як навчав Лавлейс на курсі з духовної динаміки, перейшовши з голови в серце, пробудження виливається назовні через наші руки. Істинні релігійні почуття обов'язково виведуть до стосунків, збудованих на любові.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Ми бачимо рельєфне зображення таким, яким воно має здаватися, лише коли притискаємо печатку до воску. «Тож, виявляється, ніщо так не підтверджує і не прояснює істини, що міститься в Слові Божому, зазначав Александер, — як внутрішнє відчуття її дієвості, що відбилося на серці». Коротко кажучи, пробудження стається, коли знання про любов Бога з голови переходить у відчуття любові Бога в серці.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Едвардс розрізняв «звичайну доброчесність» і «істинну доброчесність». «Звичайна доброчесність» наприклад, любов до родини, народу чи себе — породжує суперництво. Ми ставимо родину на перше місце. Протиставляємо свій народ іншому. Віддаємо перевагу власним інтересам. Але та «істинна доброчесність», яку ми бачимо в пробуджених християн, коли Бог стає їхнім summum bonum, або найвищим благом та центром, благословляє всіх і вся."
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Джон Кіллінгер писав, що в пуританській традиції релігійного пробудження звичайною справою були проповіді тривалістю від однієї години сорока п'яти хвилин до двох годин.
— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди