Цитати з тегом: турбота

У чому саме це виражалося? Як Ізраїль мав відбивати святість Яхве у своїй культурі? Що включає ця «святість» з Лев. 19, 2? Якщо ми схильні вважати святість питанням особистого благочестя (якщо говорити звичними християнськими термінами) або питанням, що стосується суто обрядового служіння (якщо говорити старозавітними термінами), тоді нам слід очікувати або списку натхненних умовлянь для глибшого особистого духовного життя, або керівництва до правильного проведення , що дарують нам внутрішнє заспокоєння в відкупленні, що відбулося. Насправді святість не має жодного відношення до першого і лише частково до останнього. Більшість дев'ятнадцятого розділу представляє нам святість у досить практичних, громадських і приземлених термінах. Перерахуємо основний зміст: 1.поважне ставлення у сім'ї та суспільстві (Лев. 19, 3.32); 2.безкомпромісна вірність Яхве як Богу; належне принесення жертвоприношень (Лев. 19, 4.5-8); 3.Турбота про бідних при зборі врожаю (Лев. 19, 9-10); 4.дотримання загальноприйнятих соціальних норм (Лев. 19, 11-12); 5.справедливе ставлення до найнятих працівників (Лев. 19, 13); 6. співчуття до слабких та знедолених (Лев. 19, 14); 7.справедлива правова система (Лев. 19, 12.15); 8. добросусідське ставлення: любити ближнього, як самого себе (Лев. 19, 16-18); 9. збереження символічних відзнак Ізраїлю (Лев. 19, 19); сексуальна чистота (Лев. 19, 20-22.29); 10. відкидання практик, пов'язаних з ідолопоклонством та окультизмом (Лев. 19, 26-31); 11.ніякого жорстокого ставлення до національних меншин; абсолютна рівність перед Законом і любов до прибульця, як до самого себе (Лев. 19, 33-34); 12. Чесність і відкритість під час укладання угод (Лев. 19, 35-36).

— К. Райт, Миссия Бога