Віра с найменш егоїстичною з усіх чеснот. Вона за своєю природою ледве усвідомлює власну наявність. Як око, що бачить усе перед ним і ніколи не бачить себе, віра зосереджена на Об'єкті, на який вона спирається, й абсолютно не приділяє уваги собі.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

віраегоїзмзосередженість

Проведіть з Тімоті хоча б годину, і ви зрозумієте, що він не любить розказувати про себе. Утім, він дуже полюбляє говорити про що читає, чого навчається й що бачить.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

навчанняособистістьроздуми

Мене часто турбує питання, а чи не стаю я церковним функціонером? Чи не стаю церковним чиновником? Мені хочеться знайти баланс між служінням і чесністю. Чи можливо інформувати про проєкти в соціальних мережах, зберігаючи водночас простоту, смиренність і скромність?

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

балансволонтерволонтерство

І хорошим наставникам завжди властива певна скромність, без якої ніколи не обходиться жодна правдива досконалість. Вони розумітимуть, що їхній досвід являє лише невеличку частину загального обширу знань.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

вчителідосвіддосконалість

Розмірковування – це різновид мислення, що вимагає чогось значно більшого, ніж інтелект. Воно вимагає від нас, наприклад, певного роду скромності та сміливості. Ми потребуємо скромності, щоб визнати свої минулі помилки, визнати, що й зараз ми, цілком імовірно, можемо помилятись, і що в майбутньому так само, напевно, наробимо помилок. Ми потребуємо сміливості, щоб виявити уважне ставлення та всю можливу чесність для щирої розмови з самими собою про власні недоліки. А ще для розмірковування потрібно мати розум, достатньо впорядкований і достатньо зосереджений для того, щоб не нудьгувати в компанії із самим собою. Для того щоб розмірковувати результативно, потрібно мати певні чесноти.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

інтелектмисленняпомилки

По-перше, приклад має бути правдивим. Він також має бути скромним. Громада не стане добре сприймати особисті історії, в яких сам проповідник виглядає завжди в героїчному світлі.

— Х. Робинсон, Изложение проповеди. Мастер-класс по гомилетике

громадаісторіяправдивість

Ми повинні, подібно до Мойсея, сховатися за вірою і скромністю, кидаючи побіжний погляд на Бога, Якого жодна людина не може побачити і залишитися після цього в живих. Бог не буде зневажати розбите серце, що розбивається і журиться. Ми повинні сховати наші пороки в ранах Христа, подібно до того, як Мойсей сховався в ущелині скелі, коли слава Божа проходила повз нього. Ми повинні сховатися від Бога в Бозі.

— Э. Тозер, Величие Бога

БогвіраМойсей

Його Слово запевняє нас, що Він - наш друг і що Він хоче, щоб ми були Його друзями. Жодна людина, яка має хоч трохи скромності, сама не подумає про те, що вона - друг Бога; але думка про це виходить не від людей. Авраам ніколи б не сказав: «Я - друг Бога», але Сам Бог сказав Аврааму, що він Його друг. Учні Христа не наважилися б визнати, що вони Його друзі, але Христос сказав їм: «Ви - друзі Мої» (Ін. 15:14).

— Э. Тозер, Величие Бога

Авраамдруглюдина

З позиції культури досвід якості означає повернення від газет і радіо до книжки, від поспіху - до дозвілля й тиші, від неуважності - до концентрації, від сенсації - до роздумів, від ідеалу віртуозності - до мистецтва, від снобізму - до скромності, від нестачі відчуття міри - до поміркованості. Кількісні властивості сперечаються одна з одною, якісні - одна одну доповнюють.

— Д. Бонхёффер, Сопротивление и покорность

дозвіллядосвідкнижка